Psalms 94

Du hevnens Gud, Herre, du hevnens Gud, åpenbar dig i herlighet!

Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

Reis dig, du jordens dommer, la gjengjeldelse komme over de overmodige!

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

Hvor lenge skal de ugudelige, Herre, hvor lenge skal de ugudelige fryde sig?

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

De utgyder en strøm av ord, de fører frekk tale; alle de som gjør urett, taler store ord.

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

Ditt folk, Herre, knuser de, og din arv plager de.

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

Enken og den fremmede slår de ihjel, og farløse myrder de.

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

Og de sier: Herren ser ikke, og Jakobs Gud gir ikke akt.

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

Gi dog akt, I ufornuftige blandt folket, og I dårer, når vil I bli kloke?

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

Mon han som planter øret, ikke skulde høre? Mon han som skaper øiet, ikke skulde se?

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

Mon han som refser hedningene, ikke skulde straffe, han som gir menneskene forstand?

Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

Herren kjenner menneskenes tanker, han vet at de er tomhet.

Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

Salig er den mann som du, Herre, refser og gir lærdom av din lov

Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

for å gi ham ro for onde dager, inntil det blir gravd en grav for den ugudelige.

щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

For Herren skal ikke forkaste sitt folk og ikke forlate sin arv;

бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

for dommen skal vende tilbake til rettferdighet, og alle de opriktige av hjertet skal gi den medhold.

бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

Hvem reiser sig for mig imot de onde? Hvem stiller sig frem for mig imot dem som gjør urett?

Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

Dersom ikke Herren var min hjelp, vilde min sjel snart bo i dødsrikets stillhet.

Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

Når jeg sier: Min fot vakler, da holder din miskunnhet mig oppe, Herre!

Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

Når mine urolige tanker i mitt hjerte blir mange, da husvaler din trøst min sjel.

Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

Har vel fordervelsens domstol noget samfund med dig, der hvor de skaper urett under skinn av rett?

Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

De slår sig skarevis sammen imot den rettferdiges sjel, og uskyldig blod dømmer de skyldig.

Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

Da blir Herren mig en borg, og min Gud min tilflukts klippe.

і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

Og han lar deres urett komme tilbake over dem, og for deres ondskaps skyld skal han utrydde dem; ja, Herren vår Gud skal utrydde dem.

і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!