Psalms 10

Hvorfor, Herre, står du langt borte? Hvorfor skjuler du ditt åsyn i trengsels tider?

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Ved den ugudeliges overmot engstes de elendige; de fanges i de onde råd han har uttenkt.

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

For den ugudelige roser sin sjels lyst, og den rovgjerrige sier Herren farvel, håner ham.

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

Den ugudelige sier i sitt overmot: Han hjemsøker ikke. Det er ingen Gud, det er alle hans tanker.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Hans veier lykkes til enhver tid; langt borte fra ham i det høie er dine dommer; av alle sine motstandere blåser han.

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Han sier i sitt hjerte: Jeg skal ikke rokkes, fra slekt til slekt skal jeg ikke stedes i ulykke.

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Hans munn er full av forbannelse og av svik og vold; under hans tunge er ulykke og ondskap.

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Han ligger i bakhold ved gårdene, på lønnlige steder myrder han den uskyldige, hans øine speider efter den ulykkelige.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Han lurer på lønnlig sted, lik løven i sitt skjul; han lurer for å gripe den elendige; han griper den elendige idet han drar ham inn i sitt garn.

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Han bøier sig, dukker sig ned, og for hans sterke klør faller de elendige.

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Han sier i sitt hjerte: Gud har glemt det, han har skjult sitt åsyn, han ser det aldri.

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Reis dig, Herre! Gud, opløft din hånd, glem ikke de elendige!

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Hvorfor skal den ugudelige forakte Gud og si i sitt hjerte: Du hjemsøker ikke?

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Du har sett det; for du skuer nød og sorg for å legge dem i din hånd; til dig overgir den elendige sin sak, du er den farløses hjelper.

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Sønderbryt den ugudeliges arm, og hjemsøk den ondes ugudelighet, så du ikke mere finner den!

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Herren er konge evindelig og alltid, hedningene blir utryddet av hans land!

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

De saktmodiges begjæring hører du, Herre! Du styrker deres hjerte, du vender ditt øre til

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

for å dømme i den farløses og undertryktes sak. Ikke skal mennesket, som er av jorden, lenger vedbli å volde redsel.

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!