Job 11

Da tok Sofar fra Na'ama til orde og sa:

І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

Skulde en ordflom bli uten svar, eller en ordgyter få rett?

Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

Skulde dine store ord drive menn til taushet, skulde du spotte uten at nogen skammer dig ut?

Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

Og skal du få si: Ren er min lære, og skyldfri er jeg i dine øine?

Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

Men bare Gud vilde tale og oplate sine leber mot dig

О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

og åpenbare dig visdommens hemmeligheter, at det i dem er dobbelt forstand! Da måtte du nok innse at Gud tilgir dig noget av din misgjerning.

і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

Mon du kan finne bunn i Guds vesen eller nå frem til den Allmektiges ytterste grense?

Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

Himmelhøi er den, hvad kan du gjøre? Dypere enn dødsriket, hvad vet du?

Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

Lengere enn jorden er dens mål og bredere enn havet.

Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

Om han farer frem og setter i fengsel og sammenkaller retten, hvem vil da hindre ham?

Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

For han, han kjenner de falske folk og ser uretten, uten at han trenger å gi akt på den,

Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

og selv en uvettig mann får forstand, og et ungt villesel blir født til menneske.

Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

Hvis du retter ditt hjerte og utbreder dine hender til ham -

Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

er det synd i din hånd, da ha den bort og la ikke urett bo i dine telt -

якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

ja, da skal du, fri for lyte, opløfte ditt åsyn og stå fast og ikke frykte;

тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

for du skal glemme din møie, som forbifarne vann skal du komme den i hu.

Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

Og lysere enn middagen blir da ditt liv; mørket blir for dig som morgenen.

Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

Og du skal være trygg, for da er det håp, og når du har sett dig vel omkring, kan du legge dig trygt til ro.

І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

Og du skal hvile, og ingen skal skremme dig op, og mange skal søke din yndest.

і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

Men de ugudeliges øine tæres bort; de har ingen tilflukt mere, og deres håp er å utånde sjelen.

А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!