Psalms 144

Salmo di Davide. Benedetto sia l’Eterno, la mia ròcca, che ammaestra le mie mani alla pugna e le mie dita alla battaglia;

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

ch’è il mio benefattore e la mia fortezza, il mio alto ricetto, e il mio liberatore il mio scudo, colui nel quale mi rifugio, che mi rende soggetto il mio popolo.

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

O Eterno, che cos’è l’uomo, che tu ne prenda conoscenza? o il figliuol dell’uomo che tu ne tenga conto?

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

L’uomo è simile a un soffio, i suoi giorni son come l’ombra che passa.

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

O Eterno, abbassa i tuoi cieli e scendi; tocca i monti e fa’ che fumino.

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Fa’ guizzare il lampo e disperdi i miei nemici. Lancia le tue saette, e mettili in rotta.

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Stendi le tue mani dall’alto, salvami e liberami dalle grandi acque, dalla mano degli stranieri,

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

la cui bocca parla menzogna, e la cui destra è destra di frode.

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

O Dio, a te canterò un nuovo cantico; sul saltèro a dieci corde a te salmeggerò,

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

che dài la vittoria ai re, che liberi Davide tuo servitore dalla spada micidiale.

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

Salvami e liberami dalla mano degli stranieri, la cui bocca parla menzogna, e la cui destra è destra di frode.

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

I nostri figliuoli, nella loro giovinezza, sian come piante novelle che crescono, e le nostre figliuole come colonne scolpite nella struttura d’un palazzo.

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

I nostri granai siano pieni e forniscano ogni specie di beni. Le nostre gregge moltiplichino a migliaia e a diecine di migliaia nelle nostre campagne.

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

Le nostre giovenche siano feconde; e non vi sia né breccia, né fuga, né grido nelle nostre piazze.

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

Beato il popolo che è in tale stato, beato il popolo il cui Dio è l’Eterno.

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!