Job 18

Felele pedig a sukhi Bildád, és monda:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Mikor akartok a beszédnek véget vetni? Értsétek meg *a dolgot,* azután szóljunk.

Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

Miért állíttatunk barmoknak, és miért vagyunk tisztátalanok a ti szemeitekben?

Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

Te éretted, a ki szaggatja lelkét haragjában, vajjon elhagyattatik-é a föld, és felszakasztatik-é a kőszikla helyéről?

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

Sőt inkább a gonoszok világa kialuszik, és nem fénylik az ő tüzöknek szikrája.

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

A világosság elsötétedik az ő sátorában, szövétneke kialszik felette.

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

Erős léptei aprókká lesznek, saját tanácsa rontja meg őt.

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

Mert lábaival hálóba bonyolódik, és ó-verem felett jár.

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

A sarka tőrbe akad, és kelepcze fogja meg őt.

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

Hurok rejtetett el a földbe ellene, és zsineg az ő *szokott* ösvényén.

на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

Mindenfelől félelmek rettentik őt, és üldözik őt léptennyomon.

Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

Éhség emészti fel az ő erejét, és nyomorúság leselkedik oldala mellett.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

Megemészti testének izmait, megemészti izmait a halál zsengéje.

Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

Eltünik sátorából az ő bátorsága, és a félelmek királyához folyamodik ő.

Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

Az lakik sátorában, a ki nem az övé, és hajlékára kénkövet szórnak.

Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

Alant elszáradnak gyökerei, és felülről levágatik az ága.

Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

Emlékezete elvész a földről, még az utczákon sem marad fel a neve.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

A világosságról a sötétségbe taszítják, a föld kerekségéről elüldözik őt.

Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

Sem fia, sem unokája nem lesz az ő népében, és semmi maradéka az ő tanyáján.

У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

Az ő pusztulásától megborzadnak, a kik következnek és rettegés fogja el a most élő embereket.

На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

Ilyenek az álnok embernek hajlékai, és ilyen annak lakóhelye, a ki nem tiszteli Istent.

Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!