Acts 14

ויהי באיקניון ויבאו יחדו אל בית כנסת היהודים וידברו שם עד כי האמין המון רב מן היהודים ומן היונים׃

І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.

אך היהודים אשר לא האמינו עוררו והכעיסו את נפשות הגוים על האחים׃

Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.

וישבו שם ימים רבים וילמדו בבטחונם ביהוה העמיד על דבר חסדו בעשותו על ידם אתות ומופתים׃

Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.

ויחלק המון העיר לחצי אלה נטו אחרי היהודים ואלה אחרי השליחים׃

А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.

ויהי רגשת הגוים והיהודים עם ראשיהם להתעלל בהם ולסקלם׃

Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,

ויודע להם ויברחו לערי לוקוניא אל לוסטרא ודרבי וסביבותן׃

то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,

ויבשרו שם הבשורה׃

і Євангелію там звіщали.

ואיש נכה רגלים היה בלוסטרא והוא ישב פסח מבטן אמו ולא הלך מימיו׃

А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.

וישמע את פולוס מדבר והוא הסתכל בו וירא כי אמונה בו להושע׃

Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

ויאמר בקול גדול עמד הכן על רגליך וידלג ויתהלך׃

то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...

והמון העם כראותם את אשר עשה פולוס נשאו את קולם ויאמרו בלשון לוקונית ירדו אלינו האלהים בדמות אנשים׃

А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...

ויקראו לבר נבא בל ולפולוס קראו הרמיס באשר הוא ראש המדברים׃

І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.

וכהן בית בל אשר מחוץ לעירם הביא השערה שורים ועטרות ויחפץ לזבח הוא והמון העם׃

А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.

ויהי כשמע זאת השליחים פולוס ובר נבא ויקרעו את בגדיהם וירוצו אל תוך העם׃

Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи

ויצעקו לאמר אנשים למה תעשו כזאת גם אנחנו בני אדם חלשים כמוכם ונבשרה אתכם למען שוב תשובו מן הבליכם אלה אל אלהים חיים אשר עשה את השמים ואת הארץ ואת הים ואת כל אשר בם׃

та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

ואשר בדרות קדם הניח לכל הגוים ללכת בדרכיהם׃

За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,

וגם לא חדל להעיד על עצמו וייטב לנו בתתו מטר מן השמים ועתות שבע וימלא לבותינו מזון וששון׃

але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.

ואף בדברים האלה כמעט לא עצרו כח לכלוא את העם מזבח להם׃

І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.

ויבאו שמה יהודים מן אנטיוכיא ומן איקניון ויסיתו את העם וירגמו את פולוס באבנים ויסחבהו חוצה לעיר בחשבם כי מת׃

А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...

ויסבו אתו התלמידים ויקם ויבא העירה וממחרת יצא אל דרבי הוא ובר נבא׃

Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.

ויבשרו את הבשורה בעיר ההיא ואחרי העמידם תלמידים הרבה שבו אל לוסטרא ואיקניון ואנטיוכיא׃

І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,

ויחזקו את נפשות התלמידים ויזהירו אתם לעמד באמונה וכי רק בצרות רבות בוא נבוא אל מלכות האלהים׃

душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

ויבחרו להם זקנים בכל קהלה וקהלה ויתפללו ויצומו ויפקידום ביד האדון אשר האמינו בו׃

І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.

ויעברו בפיסדיא ויבאו אל פמפוליא׃

Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;

וישמיעו את דבר יהוה בפרגי וירדו אל אטליא׃

і, звістивши Господнє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,

ומשם באו באניה אל אנטיוכיא אשר נמסרו שם לחסד אלהים על המלאכה אשר מלאו אתה׃

а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані на діло, що його й закінчили.

ובבאם שמה הקהילו את העדה ויגידו את כל אשר עשה אתם האלהים ואת אשר פתח לגוים פתח האמונה׃

А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.

וישבו שם עם התלמידים ימים לא מעטים׃

І перебували вони немалий час із учнями.