Psalms 94

HERRE du hævnens Gud, du Hævnens Gud, træd frem i Glans;

Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

stå op, du Jordens Dommer, øv Gengæld mod de hovmodige!

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

Hvor længe skal gudløse, HERRE, hvor længe skal gudløse juble?

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

De fører tøjlesløs Tale, hver Udådsmand ter sig som Herre;

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

de underkuer, o HERRE, dit Folk og undertrykker din Arvelod;

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

de myrder Enke og fremmed faderløse slår de ihjel;

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

de siger: "HERREN kan ikke se,Jakobs Gud kan intet mærke!"

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

Forstå dog, I Tåber blandt Folket! Når bliver I kloge, I Dårer?

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

Skulde han, som plantede Øret, ej høre, han, som dannede Øjet, ej se?

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

Skulde Folkenes Tugtemester ej revse, han som lærer Mennesket indsigt?

Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

HERREN kender Menneskets Tanker, thi de er kun Tomhed.

Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

Salig den Mand, du tugter, HERRE, og vejleder ved din Lov

Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

for at give ham Ro for onde Dage, indtil der graves en Grav til den gudløse;

щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

thi HERREN bortstøder ikke sit Folk og svigter ikke sin Arvelod.

бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

Den retfærdige kommer igen til sin Ret, en Fremtid har hver oprigtig af Hjertet.

бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

Hvo står mig bi mod Ugerningsmænd? hvo hjælper mig mod Udådsmænd?

Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

Var HERREN ikke min Hjælp, snart hviled min Sjæl i det stille.

Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

Når jeg tænkte: "Nu vakler min Fod", støtted din Nåde mig, HERRE;

Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

da mit Hjerte var fuldt af ængstede Tanker, husvaled din Trøst min Sjæl.

Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

står du i Pagt med Fordærvelsens Domstol, der skaber Uret i Lovens Navn?

Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

Jager de end den ret,færdiges Liv og dømmer uskyldigt Blod,

Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

HERREN er dog mit Bjærgested, min Gud er min Tilflugtsklippe;

і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

han vender deres Uret imod dem selv, udsletter dem for deres Ondskab; dem udsletter HERREN vor Gud.

і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!