Psalms 10

Hvorfor står du så fjernt, o Herre, hvi dølger du dig i Trængselstider?

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Den gudløse jager i Hovmod den arme, fanger ham i de Rænker, han spinder;

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

thi den gudløse praler af sin Sjæls Attrå, den gridske forbander, ringeagter HERREN.

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

Den gudløse siger i Hovmod: "Han hjemsøger ej, der er ingen Gud"; det er alle hans Tanker.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Dog altid lykkes hans Vej, højt over ham går dine Domme; han blæser ad alle sine Fjender.

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Han siger i Hjertet: "Jeg rokkes ej, kommer ikke i Nød fra Slægt til Slægt."

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Hans Mund er fuld af Banden og Svig og Vold, Fordærv og Uret er under hans Tunge;

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

han lægger sig på Lur i Landsbyer, dræber i Løn den skyldfri, efter Staklen spejder hans Øjne;

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

han lurer i Skjul som Løve i Krat, på at fange den arme lurer han, han fanger den arme ind i sit Garn;

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

han dukker sig, sidder på Spring, og Staklerne falder i hans Kløer.

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Han siger i Hjertet: "Gud glemmer, han skjuler sit Åsyn; han ser det aldrig."

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Rejs dig, HERRE! Gud, løft din Hånd, de arme glemme du ikke!

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Hvorfor skal en gudløs spotte Gud, sige i Hjertet, du hjemsøger ikke?

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Du skuer dog Møje og Kvide, ser det og tager det i din Hånd; Staklen tyr hen til dig, du er den faderløses Hjælper.

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Knus den ondes, den gudløses Arm, hjemsøg hans Gudløshed, så den ej findes!

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

HERREN er Konge evigt og altid, Hedningerne er ryddet bort af hans Land;

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

du har hørt de ydmyges Ønske, HERRE, du styrker deres Hjerte, vender Øret til

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

for at skaffe fortrykte og faderløse Ret. Ikke skal dødelige mer øve Vold.

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!