Psalms 2

Proč se bouří národové, a lidé daremné věci přemyšlují?

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Sstupují se králové zemští, a knížata se spolu radí proti Hospodinu, a proti pomazanému jeho,

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Říkajíce: Roztrhejme svazky jejich, a zavrzme od sebe provazy jejich.

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

Ale ten, jenž přebývá v nebesích, směje se, Pán posmívá se jim.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Tehdáž mluviti bude k nim v hněvě svém, a v prchlivosti své předěsí je, řka:

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Jáť jsem ustanovil krále svého nad Sionem, horou svatou mou.

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

Vypravovati budu úsudek. Hospodin řekl ke mně: Syn můj ty jsi, já dnes zplodil jsem tě.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Požádej mne, a dámť národy, dědictví tvé, a končiny země, vládařství tvé.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Roztlučeš je prutem železným, a jako nádobu hrnčířskou roztříštíš je.

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

A protož, králové, nyní srozumějte, vyučujte se, soudcové zemští.

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Služte Hospodinu v bázni, a veselte se s třesením.

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Líbejte syna, aby se nerozhněval, a zhynuli byste na cestě, jakž by se jen málo zapálil hněv jeho. Blahoslavení jsou všickni, kteříž doufají v něho.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!