Romans 11

Pitam dakle: Zar je Bog odbacio narod svoj? Nipošto? Ta i ja sam Izraelac, iz potomstva Abrahamova, plemena Benjaminova.
Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.
Nije Bog odbacio naroda svojega koga predvidje. Ili zar ne znate što veli Pismo, ono o Iliji - kako se tuži Bogu na Izraela:
Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
Gospode, proroke tvoje pobiše, žrtvenike tvoje porušiše; ja ostadoh sam i još mi o glavi rade.
Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.
Pa što mu veli Božji glas? Ostavih sebi sedam tisuća ljudi koji ne prignuše koljena pred Baalom.
Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.
Tako dakle i u sadašnje vrijeme postoji Ostatak po milosnom izboru.
Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.
Ako pak po milosti, nije po djelima; inače milost nije više milost!
А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.
Što dakle? Što Izrael ište, to nije postigao, ali izabrani postigoše. Ostali pak otvrdnuše,
Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,
kao što je pisano: Dade im Bog duh obamrlosti, oči da ne vide, uši da ne čuju sve do dana današnjega.
як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.
I David veli: Nek im stol pred njima bude zamkom, i mrežom, i stupicom, i plaćom.
А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;
Nek im potamne oči da ne vide i leđa im zauvijek pogni!
нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!
Pitam dakle: jesu li posrnuli da propadnu? Nipošto! Naprotiv: po njihovu posrtaju spasenje poganima da se tako oni, Židovi, izazovu na ljubomor.
Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.
Pa ako je njihov posrtaj bogatstvo za svijet, i njihovo smanjenje bogatstvo za pogane, koliko li će više to biti njihov puni broj?
А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?
Vama pak, poganima, velim: ja kao apostol pogana službu svoju proslavljam
Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,
ne bih li na ljubomor izazvao njih, tijelo svoje, i spasio neke od njih.
може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.
Jer ako je njihovo odbačenje izmirenje svijeta, što li će biti njihovo prihvaćanje ako ne oživljenje od mrtvih?
Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
Ako li su prvine svete, sveto je i tijesto; ako li je korijen svet, svete su i grane.
А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
Pa ako su neke grane odlomljene, a ti, divlja maslina, pricijepljen umjesto njih, postao suzajedničar korijena, sočnosti masline,
Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
ne uznosi se nad grane. Ako li se hoćeš uznositi - ne nosiš ti korijena, nego korijen tebe.
то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
Reći ćeš na to: grane su odlomljene da se ja pricijepim.
Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
Dobro! Oni su zbog nevjere odlomljeni, a ti po vjeri stojiš. Ne uznosi se, nego strahuj!
Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
Jer ako Bog ne poštedje prirodnih grana, ni tebe neće poštedjeti.
Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!
Promotri dakle dobrotu i strogost Božju: strogost na palima, a dobrotu Božju na sebi ako ostaneš u toj dobroti, inače ćeš i ti biti odsječen.
Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.
A i oni, ako ne ostanu u nevjeri, bit će pricijepljeni; ta moćan je Bog da ih opet pricijepi.
Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.
Doista, ako si ti, po naravi divlja maslina, odsječen pa mimo narav pricijepljen na pitomu maslinu, koliko li će lakše oni po naravi biti pricijepljeni na vlastitu maslinu!
Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?
Jer ne bih htio, braćo, da budete sami po sebi pametni, a da ne znate ovo otajstvo: djelomično je otvrdnuće zadesilo Izraela dok punina pogana ne uđe.
Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,
I tako će se cio Izrael spasiti, kako je pisano: Doći će sa Siona Otkupitelj, odvratit će bezbožnost od Jakova.
і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,
I to će biti moj Savez s njima, kad uklonim grijehe njihove.
і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!
U pogledu evanđelja oni su, istina, protivnici poradi vas, ali u pogledu izabranja oni su ljubimci poradi otaca.
Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.
Ta neopozivi su dari i poziv Božji!
Бо дари й покликання Божі невідмінні.
Doista, kao što vi nekoć bijaste neposlušni Bogu, a sada po njihovoj neposlušnosti zadobiste milosrđe
Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
tako i oni sada po milosrđu vama iskazanu postadoše neposlušni da i oni sada zadobiju milosrđe.
так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.
Jer Bog je sve zatvorio u neposlušnost da se svima smiluje.
Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.
O dubino bogatstva, i mudrosti, i spoznanja Božjega! Kako li su nedokučivi sudovi i neistraživi putovi njegovi!
О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!
Doista, tko spozna misao Gospodnju, tko li mu bi savjetnikom?
Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
Ili: tko ga darom preteče da bi mu se uzvratiti moralo?
Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?
Jer sve je od njega i po njemu i za njega! Njemu slava u vjekove! Amen.
Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.