Romans 10

Braćo! Želja je srca moga i molitva Bogu za njih: da se spase.

Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.

Svjedočim doista za njih: imaju revnosti Božje, ali ne u pravom razumijevanju.

Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.

Ne priznajući, doista, Božje pravednosti i tražeći uspostaviti svoju, pravednosti se Božjoj ne podložiše.

Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

Jer dovršetak je Zakona Krist - na opravdanje svakomu tko vjeruje.

Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.

Da, Mojsije piše o onoj pravednosti iz Zakona: Tko je vrši, naći će život u njoj.

Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.

A pravednost iz vjere ovako veli: Nemoj reći u srcu svom: Tko će se popeti na nebo - to jest Krista svesti?

А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа,

Ili: Tko će sići u bezdan - to jest izvesti Krista od mrtvih?

або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа.

Nego što veli? Blizu ti je Riječ, u ustima tvojim i u srcu tvome - to jest Riječ vjere koju propovijedamo.

Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо.

Jer ako ustima ispovijedaš da je Isus Gospodin, i srcem vjeruješ da ga je Bog uskrisio od mrtvih, bit ćeš spašen.

Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

Doista, srcem vjerovati opravdava, a ustima ispovijedati spasava.

бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.

Jer veli Pismo: Tko god u nj vjeruje, neće se postidjeti.

Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.

Nema uistinu razlike između Židova i Grka jer jedan je Gospodin sviju, bogat prema svima koji ga prizivlju.

Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

Jer: Tko god prizove ime Gospodnje, bit će spašen.

Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.

Ali kako da prizovu onoga u koga ne povjerovaše? A kako da povjeruju u onoga koga nisu čuli? Kako pak da čuju bez propovjednika?

Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

A kako propovijedati bez poslanja? Tako je pisano: Kako li su ljupke noge onih koji donose blagovijest dobra.

І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.

Ali nisu svi poslušali blagovijesti - evanđelja! Zaista, Izaija veli: Gospodine, tko povjerova našoj poruci?

Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?

Dakle: vjera po poruci, a poruka riječju Kristovom.

Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.

Nego pitam: Zar nisu čuli? Dapače! Po svoj zemlji razliježe se jeka, riječi njihove sve do nakraj svijeta.

Та кажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!

Onda pitam: Zar Izrael nije shvatio? Najprije Mojsije veli: Ja ću vas na ljubomor izazvati pukom ništavnim, razdražit ću vas glupim nekim narodom.

Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас ненародом, роздражню вас нерозумним народом.

Izaija pak hrabro veli: Nađoše me koji me ne tražahu, objavih se onima koji me ne pitahu.

А Ісая сміливо говорить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!

A Izraelu veli: Cio dan pružah ruku narodu nepokornom i buntovnom.

А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухняних і суперечних!