Romans 11

dico ergo numquid reppulit Deus populum suum absit nam et ego Israhelita sum ex semine Abraham tribu Beniamin

Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

non reppulit Deus plebem suam quam praesciit an nescitis in Helia quid dicit scriptura quemadmodum interpellat Deum adversus Israhel

Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

Domine prophetas tuos occiderunt altaria tua suffoderunt et ego relictus sum solus et quaerunt animam meam

Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

sed quid dicit illi responsum divinum reliqui mihi septem milia virorum qui non curvaverunt genu Baal

Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

sic ergo et in hoc tempore reliquiae secundum electionem gratiae factae sunt

Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

si autem gratia non ex operibus alioquin gratia iam non est gratia

А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

quid ergo quod quaerebat Israhel hoc non est consecutus electio autem consecuta est ceteri vero excaecati sunt

Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

sicut scriptum est dedit illis Deus spiritum conpunctionis oculos ut non videant et aures ut non audiant usque in hodiernum diem

як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

et David dicit fiat mensa eorum in laqueum et in captionem et in scandalum et in retributionem illis

А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

obscurentur oculi eorum ne videant et dorsum illorum semper incurva

нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

dico ergo numquid sic offenderunt ut caderent absit sed illorum delicto salus gentibus ut illos aemulentur

Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

quod si delictum illorum divitiae sunt mundi et deminutio eorum divitiae gentium quanto magis plenitudo eorum

А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

vobis enim dico gentibus quamdiu quidem ego sum gentium apostolus ministerium meum honorificabo

Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

si quo modo ad aemulandum provocem carnem meam et salvos faciam aliquos ex illis

може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

si enim amissio eorum reconciliatio est mundi quae adsumptio nisi vita ex mortuis

Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

quod si delibatio sancta est et massa et si radix sancta et rami

А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

quod si aliqui ex ramis fracti sunt tu autem cum oleaster esses insertus es in illis et socius radicis et pinguidinis olivae factus es

Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

noli gloriari adversus ramos quod si gloriaris non tu radicem portas sed radix te

то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

dices ergo fracti sunt rami ut ego inserar

Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

bene propter incredulitatem fracti sunt tu autem fide stas noli altum sapere sed time

Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

si enim Deus naturalibus ramis non pepercit ne forte nec tibi parcat

Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

vide ergo bonitatem et severitatem Dei in eos quidem qui ceciderunt severitatem in te autem bonitatem Dei si permanseris in bonitate alioquin et tu excideris

Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

sed et illi si non permanserint in incredulitate inserentur potens est enim Deus iterum inserere illos

Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

nam si tu ex naturali excisus es oleastro et contra naturam insertus es in bonam olivam quanto magis hii secundum naturam inserentur suae olivae

Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

nolo enim vos ignorare fratres mysterium hoc ut non sitis vobis ipsis sapientes quia caecitas ex parte contigit in Israhel donec plenitudo gentium intraret

Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

et sic omnis Israhel salvus fieret sicut scriptum est veniet ex Sion qui eripiat avertet impietates ab Iacob

і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

et hoc illis a me testamentum cum abstulero peccata eorum

і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

secundum evangelium quidem inimici propter vos secundum electionem autem carissimi propter patres

Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

sine paenitentia enim sunt dona et vocatio Dei

Бо дари й покликання Божі невідмінні.

sicut enim aliquando et vos non credidistis Deo nunc autem misericordiam consecuti estis propter illorum incredulitatem

Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

ita et isti nunc non crediderunt in vestram misericordiam ut et ipsi misericordiam consequantur

так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.

conclusit enim Deus omnia in incredulitatem ut omnium misereatur

Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

o altitudo divitiarum sapientiae et scientiae Dei quam inconprehensibilia sunt iudicia eius et investigabiles viae eius

О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

quis enim cognovit sensum Domini aut quis consiliarius eius fuit

Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

aut quis prior dedit illi et retribuetur ei

Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

quoniam ex ipso et per ipsum et in ipso omnia ipsi gloria in saecula amen

Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.