Genesis 8

recordatus autem Deus Noe cunctarumque animantium et omnium iumentorum quae erant cum eo in arca adduxit spiritum super terram et inminutae sunt aquae

І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.

et clausi sunt fontes abyssi et cataractae caeli et prohibitae sunt pluviae de caelo

І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.

reversaeque aquae de terra euntes et redeuntes et coeperunt minui post centum quinquaginta dies

І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.

requievitque arca mense septimo vicesima septima die mensis super montes Armeniae

А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

at vero aquae ibant et decrescebant usque ad decimum mensem decimo enim mense prima die mensis apparuerunt cacumina montium

І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

cumque transissent quadraginta dies aperiens Noe fenestram arcae quam fecerat dimisit corvum

І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

qui egrediebatur et revertebatur donec siccarentur aquae super terram

І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

emisit quoque columbam post eum ut videret si iam cessassent aquae super faciem terrae

І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.

quae cum non invenisset ubi requiesceret pes eius reversa est ad eum in arcam aquae enim erant super universam terram extenditque manum et adprehensam intulit in arcam

Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

expectatis autem ultra septem diebus aliis rursum dimisit columbam ex arca

І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

at illa venit ad eum ad vesperam portans ramum olivae virentibus foliis in ore suo intellexit ergo Noe quod cessassent aquae super terram

І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

expectavitque nihilominus septem alios dies et emisit columbam quae non est reversa ultra ad eum

І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

igitur sescentesimo primo anno primo mense prima die mensis inminutae sunt aquae super terram et aperiens Noe tectum arcae aspexit viditque quod exsiccata esset superficies terrae

І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

mense secundo septima et vicesima die mensis arefacta est terra

А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.

locutus est autem Deus ad Noe dicens

І промовив Ноєві Господь, кажучи:

egredere de arca tu et uxor tua filii tui et uxores filiorum tuorum tecum

Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

cuncta animantia quae sunt apud te ex omni carne tam in volatilibus quam in bestiis et in universis reptilibus quae reptant super terram educ tecum et ingredimini super terram crescite et multiplicamini super eam

Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.

egressus est ergo Noe et filii eius uxor illius et uxores filiorum eius cum eo

І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

sed et omnia animantia iumenta et reptilia quae repunt super terram secundum genus suum arcam egressa sunt

Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.

aedificavit autem Noe altare Domino et tollens de cunctis pecoribus et volucribus mundis obtulit holocausta super altare

І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.

odoratusque est Dominus odorem suavitatis et ait ad eum nequaquam ultra maledicam terrae propter homines sensus enim et cogitatio humani cordis in malum prona sunt ab adulescentia sua non igitur ultra percutiam omnem animantem sicut feci

І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

cunctis diebus terrae sementis et messis frigus et aestus aestas et hiemps nox et dies non requiescent

Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!