Ecclesiastes 3

omnia tempus habent et suis spatiis transeunt universa sub caelo

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

tempus nascendi et tempus moriendi tempus plantandi et tempus evellendi quod plantatum est

час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

tempus occidendi et tempus sanandi tempus destruendi et tempus aedificandi

час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

tempus flendi et tempus ridendi tempus plangendi et tempus saltandi

час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

tempus spargendi lapides et tempus colligendi tempus amplexandi et tempus longe fieri a conplexibus

час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

tempus adquirendi et tempus perdendi tempus custodiendi et tempus abiciendi

час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

tempus scindendi et tempus consuendi tempus tacendi et tempus loquendi

час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

tempus dilectionis et tempus odii tempus belli et tempus pacis

час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

quid habet amplius homo de labore suo

Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

vidi adflictionem quam dedit Deus filiis hominum ut distendantur in ea

Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

cuncta fecit bona in tempore suo et mundum tradidit disputationi eorum ut non inveniat homo opus quod operatus est Deus ab initio usque ad finem

усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

et cognovi quod non esset melius nisi laetari et facere bene in vita sua

Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

omnis enim homo qui comedit et bibit et videt bonum de labore suo hoc donum Dei est

І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

didici quod omnia opera quae fecit Deus perseverent in perpetuum non possumus eis quicquam addere nec auferre quae fecit Deus ut timeatur

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

quod factum est ipsum permanet quae futura sunt iam fuerunt et Deus instaurat quod abiit

Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

vidi sub sole in loco iudicii impietatem et in loco iustitiae iniquitatem

І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

et dixi in corde meo iustum et impium iudicabit Deus et tempus omni rei tunc erit

Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

dixi in corde meo de filiis hominum ut probaret eos Deus et ostenderet similes esse bestiis

Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

idcirco unus interitus est hominis et iumentorum et aequa utriusque condicio sicut moritur homo sic et illa moriuntur similiter spirant omnia et nihil habet homo iumento amplius cuncta subiacent vanitati

бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

et omnia pergunt ad unum locum de terra facta sunt et in terram pariter revertentur

Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

quis novit si spiritus filiorum Adam ascendat sursum et si spiritus iumentorum descendat deorsum

Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

et deprehendi nihil esse melius quam laetari hominem in opere suo et hanc esse partem illius quis enim eum adducet ut post se futura cognoscat

І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...