Ecclesiastes 3

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

omnia tempus habent et suis spatiis transeunt universa sub caelo

час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

tempus nascendi et tempus moriendi tempus plantandi et tempus evellendi quod plantatum est

час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

tempus occidendi et tempus sanandi tempus destruendi et tempus aedificandi

час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

tempus flendi et tempus ridendi tempus plangendi et tempus saltandi

час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

tempus spargendi lapides et tempus colligendi tempus amplexandi et tempus longe fieri a conplexibus

час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

tempus adquirendi et tempus perdendi tempus custodiendi et tempus abiciendi

час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

tempus scindendi et tempus consuendi tempus tacendi et tempus loquendi

час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

tempus dilectionis et tempus odii tempus belli et tempus pacis

Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

quid habet amplius homo de labore suo

Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

vidi adflictionem quam dedit Deus filiis hominum ut distendantur in ea

усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

cuncta fecit bona in tempore suo et mundum tradidit disputationi eorum ut non inveniat homo opus quod operatus est Deus ab initio usque ad finem

Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

et cognovi quod non esset melius nisi laetari et facere bene in vita sua

І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

omnis enim homo qui comedit et bibit et videt bonum de labore suo hoc donum Dei est

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

didici quod omnia opera quae fecit Deus perseverent in perpetuum non possumus eis quicquam addere nec auferre quae fecit Deus ut timeatur

Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

quod factum est ipsum permanet quae futura sunt iam fuerunt et Deus instaurat quod abiit

І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

vidi sub sole in loco iudicii impietatem et in loco iustitiae iniquitatem

Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

et dixi in corde meo iustum et impium iudicabit Deus et tempus omni rei tunc erit

Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

dixi in corde meo de filiis hominum ut probaret eos Deus et ostenderet similes esse bestiis

бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

idcirco unus interitus est hominis et iumentorum et aequa utriusque condicio sicut moritur homo sic et illa moriuntur similiter spirant omnia et nihil habet homo iumento amplius cuncta subiacent vanitati

Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

et omnia pergunt ad unum locum de terra facta sunt et in terram pariter revertentur

Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

quis novit si spiritus filiorum Adam ascendat sursum et si spiritus iumentorum descendat deorsum

І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

et deprehendi nihil esse melius quam laetari hominem in opere suo et hanc esse partem illius quis enim eum adducet ut post se futura cognoscat