Ecclesiastes 4

І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...
verti me ad alia et vidi calumnias quae sub sole geruntur et lacrimas innocentum et consolatorem neminem nec posse resistere eorum violentiae cunctorum auxilio destitutos
І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...
et laudavi magis mortuos quam viventes
А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
et feliciorem utroque iudicavi qui necdum natus est nec vidit mala quae sub sole fiunt
І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...
rursum contemplatus omnes labores hominum et industrias animadverti patere invidiae proximi et in hoc ergo vanitas et cura superflua est
Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,
stultus conplicat manus suas et comedit carnes suas dicens
краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...
melior est pugillus cum requie quam plena utraque manus cum labore et adflictione animi
І знову я бачив марноту під сонцем:
considerans repperi et aliam vanitatem sub sole
Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...
unus est et secundum non habet non filium non fratrem et tamen laborare non cessat nec satiantur oculi eius divitiis nec recogitat dicens cui laboro et fraudo animam meam bonis in hoc quoque vanitas est et adflictio pessima
Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
melius ergo est duos simul esse quam unum habent enim emolumentum societatis suae
і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...
si unus ceciderit ab altero fulcietur vae soli quia cum ruerit non habet sublevantem
Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
et si dormierint duo fovebuntur mutuo unus quomodo calefiet
А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
et si quispiam praevaluerit contra unum duo resistent ei funiculus triplex difficile rumpitur
Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,
melior est puer pauper et sapiens rege sene et stulto qui nescit providere in posterum
бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!
quod et de carcere catenisque interdum quis egrediatur ad regnum et alius natus in regno inopia consumatur
Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.
vidi cunctos viventes qui ambulant sub sole cum adulescente secundo qui consurgit pro eo
Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!... Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!
infinitus numerus est populi omnium qui fuerunt ante eum et qui postea futuri sunt non laetabuntur in eo sed et hoc vanitas et adflictio spiritus