Psalms 132

Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

Ωιδη των Αναβαθμων. Ενθυμηθητι, Κυριε, τον Δαβιδ, και παντας τους αγωνας αυτου

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

πως ωμοσε προς τον Κυριον και εκαμεν ευχην εις τον ισχυρον Θεον του Ιακωβ

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

Δεν θελω εισελθει υπο την στεγην του οικου μου, δεν θελω αναβη εις την κλινην της στρωμνης μου,

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

δεν θελω δωσει υπνον εις τους οφθαλμους μου, νυσταγμον εις τα βλεφαρα μου,

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

εωσου ευρω τοπον δια τον Κυριον, κατοικιαν δια τον ισχυρον Θεον του Ιακωβ.

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

Ιδου, ηκουσαμεν περι αυτης εν Εφραθα ευρηκαμεν αυτην εις τας πεδιαδας του Ιααρ.

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

Ας εισελθωμεν εις τας σκηνας αυτου ας προσκυνησωμεν εις το υποποδιον των ποδων αυτου.

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Αναστηθι, Κυριε, εις την αναπαυσιν σου, συ και η κιβωτος της δυναμεως σου.

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

Οι ιερεις σου ας ενδυθωσι δικαιοσυνην, και οι οσιοι σου ας αγαλλωνται.

Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

Ενεκεν Δαβιδ του δουλου σου μη αποστρεψης το προσωπον του κεχρισμενου σου.

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

Ωμοσεν ο Κυριος αληθειαν προς τον Δαβιδ, δεν θελει αθετησει αυτην, Εκ του καρπου του σωματος σου θελω θεσει επι τον θρονον σου.

Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

Εαν φυλαξωσιν οι υιοι σου την διαθηκην μου, και τα μαρτυρια μου τα οποια θελω διδαξει αυτους, και οι υιοι αυτων θελουσι καθισει διαπαντος επι του θρονου σου.

Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

Διοτι εξελεξεν ο Κυριος την Σιων ευηρεστηθη να κατοικη εν αυτη.

То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

Αυτη ειναι η αναπαυσις μου εις τον αιωνα του αιωνος ενταυθα θελω κατοικει, διοτι ηγαπησα αυτην.

поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

Θελω ευλογησει εν ευλογια τας τροφας αυτης τους πτωχους αυτης θελω χορτασει αρτον

Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

και τους ιερεις αυτης θελω ενδυσει σωτηριαν και οι οσιοι αυτης θελουσιν αγαλλεσθαι εν αγαλλιασει.

Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

Εκει θελω καμει να βλαστηση κερας εις τον Δαβιδ ητοιμασα λυχνον δια τον κεχρισμενον μου.

ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Τους εχθρους αυτου θελω ενδυσει αισχυνην επι δε αυτον θελει ανθει το διαδημα αυτου.