Psalms 132

Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

Ya RAB, Davut’un hatırı için, Çektiği bütün zorlukları, Sana nasıl ant içtiğini, Yakup’un güçlü Tanrısı’na adak adadığını anımsa:

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

Ya RAB, Davut’un hatırı için, Çektiği bütün zorlukları, Sana nasıl ant içtiğini, Yakup’un güçlü Tanrısı’na adak adadığını anımsa:

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

“Evime gitmeyeceğim, Yatağıma uzanmayacağım,

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

Gözlerime uyku girmeyecek, Göz kapaklarım kapanmayacak,

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

RAB’be bir yer, Yakup’un güçlü Tanrısı’na bir konut buluncaya dek.”

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

[] Antlaşma Sandığı’nın Efrata’da olduğunu duyduk, Onu Yaar kırlarında bulduk.

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

“RAB’bin konutuna gidelim, Ayağının taburesi önünde tapınalım” dedik.

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Çık, ya RAB, yaşayacağın yere, Gücünü simgeleyen sandıkla birlikte.

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

Kâhinlerin doğruluğu kuşansın, Sadık kulların sevinç çığlıkları atsın.

Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

Kulun Davut’un hatırı için, Meshettiğin krala yüz çevirme.

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

[] RAB Davut’a kesin ant içti, Andından dönmez: “Senin soyundan birini tahtına oturtacağım.

Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

Eğer oğulların antlaşmama, Vereceğim öğütlere uyarlarsa, Onların oğulları da sonsuza dek Senin tahtına oturacak.”

Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

Çünkü RAB Siyon’u seçti, Onu konut edinmek istedi.

То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

“Sonsuza dek yaşayacağım yer budur” dedi, “Burada oturacağım, çünkü bunu kendim istedim.

поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

Çok bereketli kılacağım erzağını, Yiyecekle doyuracağım yoksullarını.

Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

Kurtuluşla donatacağım kâhinlerini; Hep sevinç ezgileri söyleyecek sadık kulları.

Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

[] Burada Davut soyundan güçlü bir kral çıkaracağım, Meshettiğim kralın soyunu Işık olarak sürdüreceğim.

ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Düşmanlarını utanca bürüyeceğim, Ama onun başındaki taç parıldayacak.”