Psalms 144

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Salmo de David. BENDITO sea JEHOVÁ, mi roca, Que enseña mis manos á la batalla, Y mis dedos á la guerra:

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

Misericordia mía y mi castillo, Altura mía y mi libertador, Escudo mío, en quien he confiado; El que allana mi pueblo delante de mí.

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

Oh JEHOVÁ, ¿qué es el hombre, para que de él conozcas? ¿Ó el hijo del hombre, para que lo estimes?

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

El hombre es semejante á la vanidad: Sus días son como la sombra que pasa.

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Oh JEHOVÁ, inclina tus cielos y desciende: Toca los montes, y humeen.

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Despide relámpagos, y disípalos, Envía tus saetas, y contúrbalos.

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

Envía tu mano desde lo alto; Redímeme, y sácame de las muchas aguas, De la mano de los hijos de extraños;

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

Cuya boca habla vanidad, Y su diestra es diestra de mentira.

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

Oh Dios, á ti cantaré canción nueva: Con salterio, con decacordio cantaré á ti.

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

Tú, el que da salud á los reyes, El que redime á David su siervo de maligna espada.

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

Redímeme, y sálvame de mano de los hijos extraños, Cuya boca habla vanidad, Y su diestra es diestra de mentira.

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

Que nuestros hijos sean como plantas crecidas en su juventud; Nuestras hijas como las esquinas labradas á manera de las de un palacio;

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

Nuestros graneros llenos, provistos de toda suerte de grano; Nuestros ganados, que paran á millares y diez millares en nuestras plazas:

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

Que nuestros bueyes estén fuertes para el trabajo; Que no tengamos asalto, ni que hacer salida, Ni grito de alarma en nuestras plazas.

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

Bienaventurado el pueblo que tiene esto: Bienaventurado el pueblo cuyo Dios es JEHOVÁ.