Psalms 144

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Bendito seja o Senhor, minha rocha, que adestra as minhas mãos para a peleja e os meus dedos para a guerra;

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

meu refúgio e minha fortaleza, meu alto retiro e meu e meu libertador, escudo meu, em quem me refugio; ele é quem me sujeita o meu povo.

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

Ó Senhor, que é o homem, para que tomes conhecimento dele, e o filho do homem, para que o consideres?

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

O homem é semelhante a um sopro; os seus dias são como a sombra que passa.

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Abaixa, ó Senhor, o teu céu, e desce! Toca os montes, para que fumeguem!

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Arremessa os teus raios, e dissipa-os; envia as tuas flechas, e desbarata-os!

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

Estende as tuas mãos desde o alto; livra-me, e arrebata-me das poderosas águas e da mão do estrangeiro,

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

cuja boca fala vaidade, e cuja mão direita é a destra da falsidade.

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

A ti, ó Deus, cantarei um cântico novo; com a harpa de dez cordas te cantarei louvores,

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

sim, a ti que dás a vitória aos reis, e que livras da espada maligna a teu servo Davi.

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

Livra-me, e tira-me da mão do estrangeiro, cuja boca fala mentiras, e cuja mão direita é a destra da falsidade.

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

Sejam os nossos filhos, na sua mocidade, como plantas bem desenvolvidas, e as nossas filhas como pedras angulares lavradas, como as de um palácio.

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

Estejam repletos os nossos celeiros, fornecendo toda sorte de provisões; as nossas ovelhas produzam a milhares e a dezenas de milhares em nosos campos;

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

os nossos bois levem ricas cargas; e não haja assaltos, nem sortidas, nem clamores em nossas ruas!

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

Bem-aventurado o povo a quem assim sucede! Bem-aventurado o povo cujo Deus é o Senhor.