Romans 6

Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!

Hvad skal vi da si? skal vi holde ved i synden, forat nåden kan bli dess større?

Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

Langt derifra! vi som er avdød fra synden, hvorledes skulde vi ennu leve i den?

Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?

Eller vet I ikke at alle vi som blev døpt til Kristus Jesus, blev døpt til hans død?

Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.

Vi blev altså begravet med ham ved dåpen til døden, forat likesom Kristus blev opreist fra de døde ved Faderens herlighet, så skal også vi vandre i et nytt levnet.

Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,

For er vi blitt forenet med ham ved likheten med hans død, så skal vi også bli det ved likheten med hans opstandelse,

знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,

da vi jo vet dette at vårt gamle menneske blev korsfestet med ham forat synde-legemet skulde bli til intet, så vi ikke mere skal tjene synden;

бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!

for den som er død, er rettferdiggjort fra synden.

А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,

Men er vi død med Kristus, da tror vi at vi også skal leve med ham,

знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!

fordi vi vet at efterat Kristus er opstanden fra de døde, dør han ikke mere; døden har ikke mere nogen makt over ham;

Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.

for sin død, den døde han én gang for synden, men sitt liv, det lever han for Gud.

Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

Således skal også I akte eder som døde for synden, men levende for Gud i Kristus Jesus.

Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,

La derfor ikke synden herske i eders dødelige legeme, så I lyder dets lyster;

і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.

by heller ikke eders lemmer frem for synden som urettferdighets våben, men by eder frem for Gud som de som av døde er blitt levende, og eders lemmer som rettferdighets våben for Gud!

Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.

For synden skal ikke herske over eder; I er jo ikke under loven, men under nåden.

Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!

Hvad da? skal vi synde, siden vi ikke er under loven, men under nåden? Langt derifra!

Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?

vet I ikke at når I byr eder frem for nogen som tjenere til lydighet, da er I også tjenere under den som I så lyder, enten det er under synden til død eller under lydigheten til rettferdighet?

Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.

Men Gud være takk at I vel har vært syndens tjenere, men nu av hjertet er blitt lydige mot den lærdomsform som I er blitt overgitt til!

А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.

Men idet I er blitt frigjort fra synden, er I trådt i rettferdighetens tjeneste.

Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.

Jeg taler på menneskelig vis for eders kjøds skrøpelighets skyld. For likesom I bød eders lemmer frem som tjenere for urenheten og urettferdigheten til urettferdighet, således by nu eders lemmer frem som tjenere for rettferdigheten til helliggjørelse!

Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

For dengang da I var syndens tjenere, var I fri fra rettferdigheten.

Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.

Hvad frukt hadde I da dengang? Slikt som I nu skammer eder over; for utgangen på det er døden.

А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

Men nu, da I er frigjort fra synden og er trådt i Guds tjeneste, har I eders frukt til helliggjørelse, og til utgang et evig liv.

Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

For den lønn som synden gir, er døden, men Guds nådegave er evig liv i Kristus Jesus, vår Herre.