Psalms 132

Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

En sang ved festreisene. Herre, gi David lønn for hans møie,

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

han som tilsvor Herren, gav Jakobs Veldige det løfte:

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

Jeg vil ikke gå inn i mitt huses telt, jeg vil ikke stige op på min sengs leie,

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

jeg vil ikke unne mine øine søvn, mine øielokk slummer,

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

før jeg finner et sted for Herren, en bolig for Jakobs Veldige!

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

Se, vi hørte om den i Efrata, vi fant den i skogsbygden.

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

Vi vil komme til hans bolig, vi vil tilbede for hans føtters skammel.

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Reis dig, Herre, og kom til ditt hvilested, du og din styrkes ark!

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

La dine prester klæ sig i rettferd og dine fromme rope med fryd!

Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

For Davids, din tjeners skyld vise du ikke din salvedes åsyn tilbake!

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

Herren har svoret David en sann ed, som han ikke vil gå fra: Av ditt livs frukt vil jeg sette konger på din trone;

Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

dersom dine barn holder min pakt og mine vidnesbyrd, som jeg vil lære dem, da skal også deres barn for all tid sitte på dine trone.

Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

For Herren har utkåret Sion, han har attrådd det til sin bolig:

То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

Dette er mitt hvilested til evig tid; her vil jeg bo, fordi jeg har attrådd det.

поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

Dets mat vil jeg velsigne, dets fattige vil jeg mette med brød,

Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

og dets prester vil jeg klæ med fryd.

Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

Der vil jeg la et horn vokse op for David, gjøre i stand en lampe for min salvede.

ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Hans fiender vil jeg klæ i skam, men på ham skal hans krone stråle.