Galatians 1

Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

Paulus, apostel, ikke av mennesker eller ved noget menneske, men ved Jesus Kristus og Gud Fader, som opvakte ham fra de døde,

і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

og alle de brødre som er hos mig - til menighetene i Galatia:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

Nåde være med eder og fred fra Gud Fader og vår Herre Jesus Kristus,

що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,

han som gav sig selv for våre synder for å fri oss ut av den nærværende onde verden efter vår Guds og Faders vilje;

Йому слава на віки вічні, амінь!

ham være æren i all evighet! Amen.

Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

Jeg undrer mig over at I så snart vender eder bort fra ham som kalte eder ved Kristi nåde, til et annet evangelium,

що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

skjønt der ikke er noget annet; det er bare nogen som forvirrer eder og vil forvrenge Kristi evangelium.

Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

Men selv om vi eller en engel fra himmelen forkynner eder et annet evangelium enn det som vi har forkynt eder, han være forbannet!

Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

Som vi før har sagt, så sier jeg og nu igjen: Om nogen forkynner eder et annet evangelium enn det som I har mottatt, han være forbannet!

Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

Taler jeg nu mennesker til vilje, eller Gud? eller søker jeg å tekkes mennesker? Søkte jeg ennu å tekkes mennesker, da var jeg ikke Kristi tjener.

Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.

Jeg kunngjør eder, brødre, at det evangelium som er blitt forkynt av mig, ikke er menneske-verk;

Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

for heller ikke jeg har mottatt det eller lært det av noget menneske, men ved Jesu Kristi åpenbaring.

Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.

I har jo hørt hvorledes jeg fordum levde som jøde, at jeg over all måte forfulgte Guds menighet og ødela den,

І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.

og jeg gikk videre i jødedommen enn mange jevnaldrende i mitt folk, jeg var enda mere nidkjær for mine fedrene lærdommer.

Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав

Men da han som utvalgte mig fra mors liv og kalte mig ved sin nåde,

виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

efter sin vilje åpenbarte sin Sønn i mig, forat jeg skulde forkynne evangeliet om ham blandt hedningene, da samrådde jeg mig ikke med kjød og blod,

і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

heller ikke drog jeg op til Jerusalem til dem som var apostler før mig; men jeg drog straks bort til Arabia og vendte tilbake til Damaskus.

По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Siden, tre år efter, drog jeg op til Jerusalem for å bli kjent med Kefas, og jeg blev femten dager hos ham;

А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

men nogen annen av apostlene så jeg ikke, uten Jakob, Herrens bror.

А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!

Det jeg her skriver til eder - se, det vet Gud at jeg ikke lyver!

Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.

Derefter kom jeg til Syrias og Kilikias bygder.

Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

Jeg var av utseende ukjent for de kristne menigheter i Judea;

тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.

de hadde bare hørt si: Han som før forfulgte oss, han forkynner nu den tro som han før vilde utrydde;

І славили Бога вони через мене!

og de priste Gud for mig.