Romans 6

Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!

What shall we say then? Shall we continue in sin, that grace may abound?

Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

God forbid. How shall we, that are dead to sin, live any longer therein?

Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?

Know ye not, that so many of us as were baptized into Jesus Christ were baptized into his death?

Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.

Therefore we are buried with him by baptism into death: that like as Christ was raised up from the dead by the glory of the Father, even so we also should walk in newness of life.

Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,

For if we have been planted together in the likeness of his death, we shall be also in the likeness of his resurrection:

знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,

Knowing this, that our old man is crucified with him, that the body of sin might be destroyed, that henceforth we should not serve sin.

бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!

For he that is dead is freed from sin.

А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,

Now if we be dead with Christ, we believe that we shall also live with him:

знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!

Knowing that Christ being raised from the dead dieth no more; death hath no more dominion over him.

Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.

For in that he died, he died unto sin once: but in that he liveth, he liveth unto God.

Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

Likewise reckon ye also yourselves to be dead indeed unto sin, but alive unto God through Jesus Christ our Lord.

Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,

Let not sin therefore reign in your mortal body, that ye should obey it in the lusts thereof.

і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.

Neither yield ye your members as instruments of unrighteousness unto sin: but yield yourselves unto God, as those that are alive from the dead, and your members as instruments of righteousness unto God.

Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.

For sin shall not have dominion over you: for ye are not under the law, but under grace.

Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!

What then? shall we sin, because we are not under the law, but under grace? God forbid.

Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?

Know ye not, that to whom ye yield yourselves servants to obey, his servants ye are to whom ye obey; whether of sin unto death, or of obedience unto righteousness?

Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.

But God be thanked, that ye were the servants of sin, but ye have obeyed from the heart that form of doctrine which was delivered you.

А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.

Being then made free from sin, ye became the servants of righteousness.

Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.

I speak after the manner of men because of the infirmity of your flesh: for as ye have yielded your members servants to uncleanness and to iniquity unto iniquity; even so now yield your members servants to righteousness unto holiness.

Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

For when ye were the servants of sin, ye were free from righteousness.

Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.

What fruit had ye then in those things whereof ye are now ashamed? for the end of those things is death.

А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

But now being made free from sin, and become servants to God, ye have your fruit unto holiness, and the end everlasting life.

Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

For the wages of sin is death; but the gift of God is eternal life through Jesus Christ our Lord.