Psalms 144

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Blessed be the LORD my strength, which teacheth my hands to war, and my fingers to fight:

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

My goodness, and my fortress; my high tower, and my deliverer; my shield, and he in whom I trust; who subdueth my people under me.

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

LORD, what is man, that thou takest knowledge of him! or the son of man, that thou makest account of him!

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

Man is like to vanity: his days are as a shadow that passeth away.

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Bow thy heavens, O LORD, and come down: touch the mountains, and they shall smoke.

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Cast forth lightning, and scatter them: shoot out thine arrows, and destroy them.

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

Send thine hand from above; rid me, and deliver me out of great waters, from the hand of strange children;

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

Whose mouth speaketh vanity, and their right hand is a right hand of falsehood.

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

I will sing a new song unto thee, O God: upon a psaltery and an instrument of ten strings will I sing praises unto thee.

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

It is he that giveth salvation unto kings: who delivereth David his servant from the hurtful sword.

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

Rid me, and deliver me from the hand of strange children, whose mouth speaketh vanity, and their right hand is a right hand of falsehood:

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

That our sons may be as plants grown up in their youth; that our daughters may be as corner stones, polished after the similitude of a palace:

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

That our garners may be full, affording all manner of store: that our sheep may bring forth thousands and ten thousands in our streets:

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

That our oxen may be strong to labour; that there be no breaking in, nor going out; that there be no complaining in our streets.

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

Happy is that people, that is in such a case: yea, happy is that people, whose God is the LORD.