Galatians 1

Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

Paul, an apostle, (not of men, neither by man, but by Jesus Christ, and God the Father, who raised him from the dead;)

і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

And all the brethren which are with me, unto the churches of Galatia:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

Grace be to you and peace from God the Father, and from our Lord Jesus Christ,

що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,

Who gave himself for our sins, that he might deliver us from this present evil world, according to the will of God and our Father:

Йому слава на віки вічні, амінь!

To whom be glory for ever and ever. Amen.

Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

I marvel that ye are so soon removed from him that called you into the grace of Christ unto another gospel:

що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

Which is not another; but there be some that trouble you, and would pervert the gospel of Christ.

Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

But though we, or an angel from heaven, preach any other gospel unto you than that which we have preached unto you, let him be accursed.

Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

As we said before, so say I now again, If any man preach any other gospel unto you than that ye have received, let him be accursed.

Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

For do I now persuade men, or God? or do I seek to please men? for if I yet pleased men, I should not be the servant of Christ.

Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.

But I certify you, brethren, that the gospel which was preached of me is not after man.

Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

For I neither received it of man, neither was I taught it, but by the revelation of Jesus Christ.

Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.

For ye have heard of my conversation in time past in the Jews' religion, how that beyond measure I persecuted the church of God, and wasted it:

І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.

And profited in the Jews' religion above many my equals in mine own nation, being more exceedingly zealous of the traditions of my fathers.

Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав

But when it pleased God, who separated me from my mother's womb, and called me by his grace,

виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

To reveal his Son in me, that I might preach him among the heathen; immediately I conferred not with flesh and blood:

і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

Neither went I up to Jerusalem to them which were apostles before me; but I went into Arabia, and returned again unto Damascus.

По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Then after three years I went up to Jerusalem to see Peter, and abode with him fifteen days.

А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

But other of the apostles saw I none, save James the Lord's brother.

А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!

Now the things which I write unto you, behold, before God, I lie not.

Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.

Afterwards I came into the regions of Syria and Cilicia;

Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

And was unknown by face unto the churches of Judaea which were in Christ:

тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.

But they had heard only, That he which persecuted us in times past now preacheth the faith which once he destroyed.

І славили Бога вони через мене!

And they glorified God in me.