I Kings 20

А Бен-Гадад, цар сирійский, зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесниці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.

And Ben–hadad the king of Syria gathered all his host together: and there were thirty and two kings with him, and horses, and chariots: and he went up and besieged Samaria, and warred against it.

І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,

And he sent messengers to Ahab king of Israel into the city, and said unto him, Thus saith Ben–hadad,

та й сказав йому: Так сказав Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє моє воно, а жінки твої та сини твої, ці найліпші, мої вони!

Thy silver and thy gold is mine; thy wives also and thy children, even the goodliest, are mine.

І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Буде за словом твоїм, пане мій царю! Твій я та все, що моє!

And the king of Israel answered and said, My lord, O king, according to thy saying, I am thine, and all that I have.

І знову вернулися ті посли та й сказали: Так сказав Бен-Гадад, говорячи: Я посилав до тебе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жінок своїх, і синів своїх.

And the messengers came again, and said, Thus speaketh Ben–hadad, saying, Although I have sent unto thee, saying, Thou shalt deliver me thy silver, and thy gold, and thy wives, and thy children;

А взавтра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе, і вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів. І станеться, на все, що сподобається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть...

Yet I will send my servants unto thee to morrow about this time, and they shall search thine house, and the houses of thy servants; and it shall be, that whatsoever is pleasant in thine eyes, they shall put it in their hand, and take it away.

І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав: Довідайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жінок моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, і я йому не відмовив.

Then the king of Israel called all the elders of the land, and said, Mark, I pray you, and see how this man seeketh mischief: for he sent unto me for my wives, and for my children, and for my silver, and for my gold; and I denied him not.

І сказали до нього всі старші та ввесь народ: Не слухай, і не погоджуйся!

And all the elders and all the people said unto him, Hearken not unto him, nor consent.

І сказав він до послів Бен-Гадада: Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що посилав ти до свого раба напочатку, я зроблю, а цієї речі зробити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь.

Wherefore he said unto the messengers of Ben–hadad, Tell my lord the king, All that thou didst send for to thy servant at the first I will do: but this thing I may not do. And the messengers departed, and brought him word again.

І послав до нього Бен-Гадад та й сказав: Нехай так зроблять мені боги, і нехай так додадуть, якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові, що стоїть при мені!...

And Ben–hadad sent unto him, and said, The gods do so unto me, and more also, if the dust of Samaria shall suffice for handfuls for all the people that follow me.

І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Кажіть: Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує!

And the king of Israel answered and said, Tell him, Let not him that girdeth on his harness boast himself as he that putteth it off.

І сталося, як почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то сказав до своїх рабів: Пустіть тарани! І вони пустили тарани на місто.

And it came to pass, when Ben–hadad heard this message, as he was drinking, he and the kings in the pavilions, that he said unto his servants, Set yourselves in array. And they set themselves in array against the city.

Аж ось один пророк підійшов до Ахава, Ізраїлевого царя, та й сказав: Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізнаєш, що Я Господь!

And, behold, there came a prophet unto Ahab king of Israel, saying, Thus saith the LORD, Hast thou seen all this great multitude? behold, I will deliver it into thine hand this day; and thou shalt know that I am the LORD.

І сказав Ахав: Ким? А той відказав: Так сказав Господь: Слугами начальників округ. І сказав: Хто розпічне війну? А той відказав: Ти.

And Ahab said, By whom? And he said, Thus saith the LORD, Even by the young men of the princes of the provinces. Then he said, Who shall order the battle? And he answered, Thou.

І перелічив він слуг начальників судових округ, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь народ, усіх Ізраїлевих синів, сім тисяч.

Then he numbered the young men of the princes of the provinces, and they were two hundred and thirty two: and after them he numbered all the people, even all the children of Israel, being seven thousand.

І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і два царі, що допомагали йому.

And they went out at noon. But Ben–hadad was drinking himself drunk in the pavilions, he and the kings, the thirty and two kings that helped him.

І вийшли напочатку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи: Ось повиходили люди з Самарії.

And the young men of the princes of the provinces went out first; and Ben–hadad sent out, and they told him, saying, There are men come out of Samaria.

А він відказав: Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у неволю!

And he said, Whether they be come out for peace, take them alive; or whether they be come out for war, take them alive.

А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними.

So these young men of the princes of the provinces came out of the city, and the army which followed them.

І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями.

And they slew every one his man: and the Syrians fled; and Israel pursued them: and Ben–hadad the king of Syria escaped on an horse with the horsemen.

І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки.

And the king of Israel went out, and smote the horses and chariots, and slew the Syrians with a great slaughter.

І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе.

And the prophet came to the king of Israel, and said unto him, Go, strengthen thyself, and mark, and see what thou doest: for at the return of the year the king of Syria will come up against thee.

А слуги сирійського царя сказали йому: Бог гір їхній Бог, тому вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівнині, присягаємо, що будемо сильніші від них!

And the servants of the king of Syria said unto him, Their gods are gods of the hills; therefore they were stronger than we; but let us fight against them in the plain, and surely we shall be stronger than they.

І зроби цю річ: Поскидай тих царів, кожного з його місця, і понаставляй намісників замість них.

And do this thing, Take the kings away, every man out of his place, and put captains in their rooms:

А ти збереш собі військо, як те, що відпало від тебе, і коней, скільки було коней, і колесниць, скільки було колесниць, і будемо воювати з ними на рівнині. Присягаємо, що ми будемо сильніші від них! І він послухався їхнього голосу, і зробив так.

And number thee an army, like the army that thou hast lost, horse for horse, and chariot for chariot: and we will fight against them in the plain, and surely we shall be stronger than they. And he hearkened unto their voice, and did so.

І сталося по році, і Бен-Гадад переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.

And it came to pass at the return of the year, that Ben–hadad numbered the Syrians, and went up to Aphek, to fight against Israel.

А Ізраїлеві сини були переглянені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборували Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни наповнили Край.

And the children of Israel were numbered, and were all present, and went against them: and the children of Israel pitched before them like two little flocks of kids; but the Syrians filled the country.

І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: Так сказав Господь: Тому, що сказали сиріяни: Господь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий натовп у твою руку, і ви пізнаєте, що Я Господь!

And there came a man of God, and spake unto the king of Israel, and said, Thus saith the LORD, Because the Syrians have said, The LORD is God of the hills, but he is not God of the valleys, therefore will I deliver all this great multitude into thine hand, and ye shall know that I am the LORD.

І таборували ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпалився бій, і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одного дня.

And they pitched one over against the other seven days. And so it was, that in the seventh day the battle was joined: and the children of Israel slew of the Syrians an hundred thousand footmen in one day.

А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.

But the rest fled to Aphek, into the city; and there a wall fell upon twenty and seven thousand of the men that were left. And Ben–hadad fled, and came into the city, into an inner chamber.

І сказали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.

And his servants said unto him, Behold now, we have heard that the kings of the house of Israel are merciful kings: let us, I pray thee, put sackcloth on our loins, and ropes upon our heads, and go out to the king of Israel: peradventure he will save thy life.

І підперезали вони веретищами стегна свої, а шнури на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали: Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя! А той відказав: Чи він іще живий? Він мій брат!

So they girded sackcloth on their loins, and put ropes on their heads, and came to the king of Israel, and said, Thy servant Ben–hadad saith, I pray thee, let me live. And he said, Is he yet alive? he is my brother.

А ті люди взяли це за натяка, і поспішили скористатися з того й сказали: Брат твій Бен-Гадад! І той відказав: Підіть, приведіть його! І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесницю.

Now the men did diligently observe whether any thing would come from him, and did hastily catch it: and they said, Thy brother Ben–hadad. Then he said, Go ye, bring him. Then Ben–hadad came forth to him; and he caused him to come up into the chariot.

І сказав до нього Бен-Гадад: Ті міста, що батько мій був забрав від твого батька, я поверну. І ти урядиш собі в Дамаску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії. А Я сказав Ахав по умові відпущу тебе. І він склав з ним умову, та й відпустив його.

And Ben–hadad said unto him, The cities, which my father took from thy father, I will restore; and thou shalt make streets for thee in Damascus, as my father made in Samaria. Then said Ahab, I will send thee away with this covenant. So he made a covenant with him, and sent him away.

Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: Удар мене! Та відмовився той чоловік ударити його.

And a certain man of the sons of the prophets said unto his neighbour in the word of the LORD, Smite me, I pray thee. And the man refused to smite him.

І сказав він йому: За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев! І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.

Then said he unto him, Because thou hast not obeyed the voice of the LORD, behold, as soon as thou art departed from me, a lion shall slay thee. And as soon as he was departed from him, a lion found him, and slew him.

І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: Удар мене! І той чоловік ударив його, ударив та й зранив.

Then he found another man, and said, Smite me, I pray thee. And the man smote him, so that in smiting he wounded him.

І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.

So the prophet departed, and waited for the king by the way, and disguised himself with ashes upon his face.

І сталося, цар проходив, а він кричав до царя й говорив: Раб твій ввійшов у середину бою. Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш таланта срібла.

And as the king passed by, he cried unto the king: and he said, Thy servant went out into the midst of the battle; and, behold, a man turned aside, and brought a man unto me, and said, Keep this man: if by any means he be missing, then shall thy life be for his life, or else thou shalt pay a talent of silver.

І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник. І сказав до нього Ізраїлів цар: Такий твій присуд, ти сам проказав.

And as thy servant was busy here and there, he was gone. And the king of Israel said unto him, So shall thy judgment be; thyself hast decided it.

А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.

And he hasted, and took the ashes away from his face; and the king of Israel discerned him that he was of the prophets.

А той йому сказав: Так сказав Господь: Тому, що ти випустив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде життя твоє за його життя, а народ твій за його народ!...

And he said unto him, Thus saith the LORD, Because thou hast let go out of thy hand a man whom I appointed to utter destruction, therefore thy life shall go for his life, and thy people for his people.

І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадоволений та гнівний, і прибув у Самарію.

And the king of Israel went to his house heavy and displeased, and came to Samaria.