I Corinthians 4

Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;

Let a man so account of us, as of the ministers of Christ, and stewards of the mysteries of God.

а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.

Moreover it is required in stewards, that a man be found faithful.

А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.

But with me it is a very small thing that I should be judged of you, or of man's judgment: yea, I judge not mine own self.

Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.

For I know nothing by myself; yet am I not hereby justified: but he that judgeth me is the Lord.

Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

Therefore judge nothing before the time, until the Lord come, who both will bring to light the hidden things of darkness, and will make manifest the counsels of the hearts: and then shall every man have praise of God.

Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.

And these things, brethren, I have in a figure transferred to myself and to Apollos for your sakes; that ye might learn in us not to think of men above that which is written, that no one of you be puffed up for one against another.

Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?

For who maketh thee to differ from another? and what hast thou that thou didst not receive? now if thou didst receive it, why dost thou glory, as if thou hadst not received it?

Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!

Now ye are full, now ye are rich, ye have reigned as kings without us: and I would to God ye did reign, that we also might reign with you.

Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.

For I think that God hath set forth us the apostles last, as it were appointed to death: for we are made a spectacle unto the world, and to angels, and to men.

Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!

We are fools for Christ's sake, but ye are wise in Christ; we are weak, but ye are strong; ye are honourable, but we are despised.

Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,

Even unto this present hour we both hunger, and thirst, and are naked, and are buffeted, and have no certain dwellingplace;

і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;

And labour, working with our own hands: being reviled, we bless; being persecuted, we suffer it:

як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!

Being defamed, we intreat: we are made as the filth of the world, and are the offscouring of all things unto this day.

Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.

I write not these things to shame you, but as my beloved sons I warn you.

Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...

For though ye have ten thousand instructers in Christ, yet have ye not many fathers: for in Christ Jesus I have begotten you through the gospel.

Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!

Wherefore I beseech you, be ye followers of me.

Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.

For this cause have I sent unto you Timotheus, who is my beloved son, and faithful in the Lord, who shall bring you into remembrance of my ways which be in Christ, as I teach every where in every church.

Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.

Now some are puffed up, as though I would not come to you.

Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.

But I will come to you shortly, if the Lord will, and will know, not the speech of them which are puffed up, but the power.

Бо Царство Боже не в слові, а в силі.

For the kingdom of God is not in word, but in power.

Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?

What will ye? shall I come unto you with a rod, or in love, and in the spirit of meekness?