Psalms 132

Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

Grádicsok éneke. Emlékezzél meg, Uram, Dávid minden nyomorúságáról;

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

A ki megesküdt az Úrnak, fogadást tőn a Jákób Istenének:

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

Nem megyek be sátoros házamba, nem hágok fel háló-nyoszolyámba;

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

Nem bocsátok álmot szemeimre s pilláimra szendert;

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

Míg helyet nem találok az Úrnak, Jákób Istenének hajlékot!

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

Ímé, hallottunk róla Efratában; rátaláltunk Jaar térségein:

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

Hadd menjünk be az ő hajlékaiba, boruljunk le lábainak zsámolyához!

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Indulj Uram, a te nyugvóhelyedre: te és a te hatalmadnak ládája!

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

Papjaid öltözködjenek igazságba, kegyeltjeid pedig örvendezzenek!

Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

Dávidért, a te szolgádért, ne fordulj el felkented színétől!

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

Hűséget esküdött az Úr Dávidnak, nem tér el attól: Ágyékod gyümölcsét ültetem székedbe;

Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

Ha megtartják fiaid szövetségemet és bizonyságomat, a melyekre megtanítom őket, fiaik is mindörökké székedben ülnek.

Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

Mert a Siont választotta ki az Úr, azt szerette meg magának lakhelyül:

То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

Ez lesz nyugovóhelyem örökre; itt lakozom, mert ezt szeretem;

поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

Eleséggel megáldom gazdagon, szegényeit jóltartom kenyérrel;

Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

Papjait meg felruházom szabadítással, és vígan örvendeznek kegyeltjei.

Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

Megnövesztem ott Dávidnak hatalmát, szövétneket szerzek az én felkentemnek.

ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Ellenségeire szégyent borítok, rajta pedig koronája ragyog.