Hebrews 5

5:1

Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,

Mert minden főpap emberek közül választatván, emberekért rendeltetik az Isten előtt való dolgokban, hogy ajándékokat és áldozatokat vigyen a bűnökért,

5:2

і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.

A ki képes együttérezni a tudatlanokkal és tévelygőkkel, mivelhogy maga is körül van véve gyarlósággal.

5:3

І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.

És ezért köteles, miképen a népért, azonképen önmagáért is áldozni a bűnökért.

5:4

А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.

És senki sem veszi magának e tisztességet, hanem a *kit* Isten hív el, miként Áront is.

5:5

Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Hasonnlóképen Krisztus sem maga dicsőítette meg magát azzal, hogy főpap lett, hanem az, a ki így szólott hozzá: Én Fiam vagy te, ma szűltelek téged.

5:6

Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

Miképen másutt is mondja: Te örökké való pap vagy, Melkisédek rendje szerint.

5:7

Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

Ki az ő testének napjaiban könyörgésekkel és esedezésekkel, erős kiáltás és könyhullatás közben járult ahhoz, a ki képes megszabadítani őt a halálból, és meghallgattatott az ő istenfélelméért,

5:8

І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.

Ámbár Fiú, megtanulta azokból, a miket szenvedett, az engedelmességet;

5:9

А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

És tökéletességre jutván, örök idvesség szerzője lett mindazokra nézve, a kik neki engedelmeskednek,