Psalms 144

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Davidin Psalmi. Kiitetty olkoon Herra, minun turvani, joka käteni opettaa sotimaan, ja sormeni tappelemaan,

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

Minun laupiuteni ja minun linnani, minun varjelukseni ja minun vapahtajani, minun kilpeni, johon minä uskallan, joka minun kansani minun alleni vaatii.

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

Herra, mikä on ihminen, ettäs häntä korjaat? eli ihmisen poika, ettäs hänestä otat vaarin?

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

On sittekin ihminen tyhjän verta: hänen aikansa katoo niinkuin varjo.

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Herra, kallista sinun taivaas, ja astu alas: rupee vuoriin, että he suitsisivat.

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Anna leimaukset iskeä, ja hajoita heitä: ammu nuolias ja kauhistuta heitä.

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

Lähetä kätes ylhäältä, ja kirvota minua, ja pelasta minua suurista vesistä ja muukalaisten lasten käsistä,

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

Joiden suu puhuu valhetta, ja heidän oikia kätensä on petollinen oikia käsi.

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

Jumala, minä veisaan sinulle uuden virren: minä soitan sinulle kymmenkielisellä psaltarilla,

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

Sinä joka kuninkaille voiton annat, ja palvelias Davidin vapahdat murhamiekasta.

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

Päästä myös minua ja pelasta minua muukalaisten kädestä, joiden suu puhuu valhetta, ja heidän oikia kätensä on petollinen oikia käsi,

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

Että meidän pojat kasvaisivat nuoruudessansa niinkuin vesat, ja meidän tyttäret, niinkuin templin kaunistetut seinät.

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

Meidän aittamme olkoon täynnä, jotka runsaat elatukset antaisivat toinen toisensa perästä, että meidän lampaamme poikisivat tuhannen, ja sata tuhatta, kylissämme;

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

Että härkämme olisivat vahvat työhön; ettei yhtään vahinkoa, eikä valitusta eli kannetta olisi kaduillamme.

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

Autuas on se kansa, jolle niin käy; vaan autuas on se kansa, jonka Jumalana Herra on.