Psalms 10

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Miksis Herra niin kaukana seisot, ja tuskan ajalla sinus peität?

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

Ylpeydessänsä jumalatoin vainoo köyhää: käsitettäköön he heidän juonissansa, joita he ajattelevat.

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

Sillä jumalatoin itse kerskaa omaa mielivaltaansa: ahne siunailee itsiänsä, ja vihoittaa Herran.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Jumalatoin on koria ja vihainen, ettei hän ketään tottele: ei hän Jumalaa olevankaan luule.

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Hänen tiensä menestyvät joka aika, sinun tuomios on kaukana hänestä: hän ylpeilee kaikkein vihollistensa edessä.

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Sillä hän puhuu sydämessänsä: en minä ikänä kukisteta, ei sukukunnasta sukukuntaan hätää ole.

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Jonka suu on täynnä kirouksia, kavaluutta ja viettelystä, hänen kielensä saattaa vaivan ja työn.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Hän istuu ja väijyy kartanoissa, murhataksensa salaa viatointa; hänen silmänsä palaa köyhän puoleen.

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Hän väijyy salaa niinkuin jalopeura luolassansa, hän väijyy raadollista käsittääksensä, ja hän käsittää hänen, kuin hän tempaa sen verkkoihinsa.

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Hän paiskaa ja polkee alas, ja sysää köyhän väkivallalla maahan.

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Hän sanoo sydämessänsä: Jumala on hänen unhottanut, ja verhonnut kasvonsa, ei hän ikänä näe.

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Nouse, Herra! Jumala, ylennä kätes ja älä köyhää unohda.

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Miksi jumalatoin pilkkaa Jumalaa ja sanoo sydämessänsä: et sinä sitä tottele?

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Katso siis; sillä sinä näet tuskat ja surut, se on sinun käsissäs: sinuun köyhä itsensä luottaa, ja sinä olet orpolasten holhoja.

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Särje jumalattoman käsivarsi, ja etsi pahan jumalattomuutta, niin ettei sitä enää löydettäisi.

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

Herra on kuningas aina ja ijankaikkisesti: pakanain pitää häviämän hänen maastansa.

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

Köyhäin halauksen sinä, Herra, kuulet: heidän sydämensä sinä vahvistat, että sinun korvas siitä ottaa vaarin;

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

Ettäs oikeuden saatat orvoille ja köyhille, ettei ihminen enää ylpeile heitä vastaan maan päällä.