Psalms 56

56:1

Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.

Korfavoru min, ho Dio, ĉar homo volas min engluti, Dum la tuta tago malamiko min premas.

56:2

Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

Miaj malamikoj volas min engluti ĉiutage, Ĉar multaj militas kontraŭ mi fiere.

56:3

Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

En la tago, kiam mi timas, Mi fidas Vin.

56:4

Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

Dion, kies vorton mi gloras, Tiun Dion mi fidas; mi ne timas: Kion karno faros al mi?

56:5

я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

Dum la tuta tago ili atakas miajn vortojn; Ĉiuj iliaj pensoj pri mi estas por malbono.

56:6

Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

Ili kolektiĝas, embuskas, observas miajn paŝojn, Penante kapti mian animon.

56:7

слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,

Por ilia malbonago repagu al ili, En kolero faligu la popolojn, ho Dio!

56:8

так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

Mian vagadon Vi kalkulis; Metu miajn larmojn en Vian felsakon, Ili estas ja en Via libro.

56:9

Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

Tiam miaj malamikoj returniĝos malantaŭen en la tago, kiam mi vokos; Tion mi scias, ke Dio estas kun mi.

56:10

Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

Mi gloros vorton de Dio; Mi gloros vorton de la Eternulo.

56:11

і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

Dion mi fidas, mi ne timas: Kion faros al mi homo?

56:12

На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

Mi faris al Vi, ho Dio, promesojn, Mi plenumos al Vi dankoferojn.

56:13

На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Ĉar Vi savis mian animon de la morto, Kaj miajn piedojn de falpuŝiĝo, Por ke mi iradu antaŭ Dio En la lumo de la vivo.