Psalms 81

Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів.

(Til Sangmesteren. Al-haggittit. Af Asaf.) Jubler for Gud, vor Styrke, råb af fryd for Jakobs Gud,

Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,

istem Lovsang, lad Pauken lyde, den liflige Citer og Harpen;

заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,

stød i Hornet på Nymånedagen, ved Fuldmåneskin på vor Højtidsdag!

засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,

Thi det er Lov i Israel, et Bud fra Jakobs Gud;

бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!

han gjorde det til en Vedtægt i Josef, da han drog ud fra Ægypten, hvor han hørte et Sprog, han ikke kendte.

На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:

"Jeg fried hans Skulder for Byrden, hans Hænder slap fri for Kurven.

Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.

I Nøden råbte du, og jeg frelste dig, jeg svarede dig i Tordenens Skjul, jeg prøvede dig ved Meribas Vande. - Sela.

Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.

Hør, mit Folk, jeg vil vidne for dig, Israel, ak, om du hørte mig!

Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:

En fremmed Gud må ej findes hos dig, tilbed ikke andres Gud!

нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!

Jeg, HERREN, jeg er din Gud! som førte dig op fra Ægypten; luk din Mund vidt op, og jeg vil fylde den!

Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!

Men mit Folk vilde ikke høre min Røst, Israel lød mig ikke.

Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,

Da lod jeg dem fare i deres Stivsind, de vandrede efter deres egne Råd.

і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!

Ak, vilde mit Folk dog høre mig, Israel gå mine Veje!

Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,

Da kued jeg snart deres Fjender, vendte min Hånd mod deres Uvenner!

ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!

Deres Avindsmænd skulde falde og gå til Grunde for evigt;

Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час, і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!

jeg nærede dig med Hvedens Fedme, mættede dig med Honning fra Klippen!"