Psalms 132

Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

(Sang til Festrejserne.) HERRE, kom David i Hu for al hans møje,

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

hvorledes han tilsvor HERREN, gav Jakobs Vældige et Løfte :

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

"Jeg træder ej ind i mit Huses Telt, jeg stiger ej op på mit Leje,

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

under ikke mine Øjne Søvn, ikke mine Øjenlåg Hvile,

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

før jeg har fundet HERREN et Sted, Jakobs Vældige en Bolig!"

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

"Se, i Efrata hørte vi om den, fandt den på Ja'ars Mark;

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

lad os gå hen til hans Bolig, tilbede ved hans Fødders Skammel!"

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

HERRE, bryd op til dit Hvilested, du og din Vældes Ark!

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

Dine Præster være klædte i Retfærd, dine fromme synge med Fryd!

Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

For din Tjener Davids Skyld afvise du ikke din Salvede!"

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

HERREN tilsvor David et troværdigt, usvigeligt Løfte: "Af din Livsens Frugt vil jeg sætte Konger på din Trone.

Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

Såfremt dine Sønner holder min Pagt og mit Vidnesbyrd, som jeg lærer dem, skal også deres Sønner sidde evindelig på din Trone!

Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

Thi HERREN har udvalgt Zion, ønsket sig det til Bolig :

То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

Her er for evigt mit Hvilested, her vil jeg bo, thi det har jeg ønsket.

поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

Dets Føde velsigner jeg, dets fattige mætter jeg med Brød,

Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

dets Præster klæder jeg i Frelse, dets fromme skal synge med Fryd.

Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

Der lader jeg Horn vokse frem for David, sikrer min Salvede Lampe.

ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Jeg klæder hans Fjender i Skam, men på ham skal Kronen stråle!"