II Corinthians 8

Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,

Men vi kundgøre eder, Brødre! den Guds Nåde, som er given i Makedoniens Menigheder,

що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;

at under megen Trængsels Prøvelse har deres overstrømmende Glæde og deres dybe Fattigdom strømmet over i deres Gavmildheds Rigdom.

бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,

Thi efter Evne (det vidner jeg) gave de, ja, over Evne af egen Drift,

із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.

idet de med megen Overtalelse bade os om den Nåde at måtte tage Del i Hjælpen til de hellige,

І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,

og ikke alene som vi havde håbet, men sig selv gav de først og fremmest til Herren og så til os, ved Guds Villie,

щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.

så at vi opfordrede Titus til, ligesom han forhen havde begyndt, således også til at tilendebringe hos eder også denne Gave.

А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.

Men ligesom I ere rige i alt, i Tro og Tale og Erkendelse og al Iver og i eders Kærlighed til os: måtte I da være rige også i denne Gave!

Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.

Jeg siger det ikke som en Befaling, men for ved andres Iver at prøve også eders Kærligheds Ægthed.

Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.

I kende jo vor Herres Jesu Kristi Nåde, at han for eders Skyld blev fattig, da han var rig, for at I ved hans Fattigdom skulde blive rige.

І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.

Og jeg giver min Mening herom til Kende; thi dette er eder gavnligt, I, som jo i Fjor vare de første til at begynde, ikke alene med Gerningen, men endogså med Villien dertil.

А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.

Men fuldbringer da nu også Gerningen, for at, ligesom I vare redebonne til at ville, I også må fuldbringe det efter eders Evne.

Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.

Thi når Redebonheden er til Stede, da er den velbehagelig efter, hvad den evner, ikke efter, hvad den ikke evner.

Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.

Det er nemlig ikke Meningen, at andre skulle have Lettelse og I Trængsel; nej, det skal være ligeligt. Nu for Tiden må eders Overflod komme hines Trang til Hjælp,

Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,

for at også hines Overflod kan komme eders Trang til Hjælp, for at der kan blive Ligelighed,

як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.

som der er skrevet: "Den, som sankede meget, fik ikke for meget, og den, som sankede lidet, fik ikke for lidt."

Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,

Men Gud ske Tak, som giver den samme Iver for eder i Titus's Hjerte!

бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.

Thi vel har han modtaget min Opfordring; men da han er så ivrig, så er det af egen Drift, at han rejser til eder.

А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,

Og sammen med ham sende vi den Broder, hvis Ros i Evangeliet går igennem alle Menighederne,

і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,

og ikke det alene, men han er også udvalgt af Menighederne til at rejse med os med denne Gave, som besørges af os, for at fremme selve Herrens Ære og vor Redebonhed,

остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,

idet vi undgå dette, at nogen skulde kunne laste os i Anledning af denne rige Hjælp, som besørges af os;

дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.

thi vi lægge Vind på, hvad der er godt ikke alene i Herrens, men også i Menneskers Øjne.

А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас.

Men sammen med dem sende vi vor Broder, hvis Iver vi ofte i mange Måder have prøvet, men som nu er langt ivrigere på Grund af sin støre Tillid til eder.

Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!

Hvad Titus angår, da er han min Fælle og Medarbejder hos eder, og hvad vore Brødre angår, da ere de Menighedsudsendinge, Kristi Ære.

Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!

Så giver dem da for Menighedernes Åsyn Beviset på eders Kærlighed og for det, vi have rost eder for.