Hebrews 5

5:1

Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,

Všeliký zajisté nejvyšší kněz z lidu vzatý za lidi bývá postaven v těch věcech, kteréž u Boha mají jednány býti, totiž aby obětoval i dary i oběti za hříchy,

5:2

і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.

Kterýž by mohl, jakž sluší, lítost míti nad neznajícími a bloudícími, jsa i sám obklíčen nemocí.

5:3

І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.

A pro ni povinen jest, jakož za lid, tak i za sebe samého obětovati oběti za hříchy.

5:4

А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.

A aniž kdo sobě sám té cti osobuje, ale ten, kterýž by byl povolán od Boha, jako i Aron.

5:5

Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Tak i Kristus ne sám sobě té cti osobil, aby byl nejvyšším knězem, ale ten, kterýž řekl jemu: Syn můj jsi ty, já dnes zplodil jsem tebe.

5:6

Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

Jakž i jinde praví: Ty jsi kněz na věky podle řádu Melchisedechova.

5:7

Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

Kterýž za dnů těla svého modlitby a ponížené prosby k tomu, kterýž ho mohl zachovati od smrti, s křikem velikým a slzami obětoval, a uslyšán jest i vysvobozen z toho, čehož se strašil.

5:8

І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.

A ačkoli byl Syn Boží, z toho však, což strpěl, naučil se poslušenství.

5:9

А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

A tak dokonalý jsa, učiněn jest všechněm sebe poslušným původem spasení věčného,