Romans 11

Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

Pitam dakle: Zar je Bog odbacio narod svoj? Nipošto? Ta i ja sam Izraelac, iz potomstva Abrahamova, plemena Benjaminova.

Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

Nije Bog odbacio naroda svojega koga predvidje. Ili zar ne znate što veli Pismo, ono o Iliji - kako se tuži Bogu na Izraela:

Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

Gospode, proroke tvoje pobiše, žrtvenike tvoje porušiše; ja ostadoh sam i još mi o glavi rade.

Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

Pa što mu veli Božji glas? Ostavih sebi sedam tisuća ljudi koji ne prignuše koljena pred Baalom.

Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

Tako dakle i u sadašnje vrijeme postoji Ostatak po milosnom izboru.

А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

Ako pak po milosti, nije po djelima; inače milost nije više milost!

Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

Što dakle? Što Izrael ište, to nije postigao, ali izabrani postigoše. Ostali pak otvrdnuše,

як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

kao što je pisano: Dade im Bog duh obamrlosti, oči da ne vide, uši da ne čuju sve do dana današnjega.

А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

I David veli: Nek im stol pred njima bude zamkom, i mrežom, i stupicom, i plaćom.

нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

Nek im potamne oči da ne vide i leđa im zauvijek pogni!

Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

Pitam dakle: jesu li posrnuli da propadnu? Nipošto! Naprotiv: po njihovu posrtaju spasenje poganima da se tako oni, Židovi, izazovu na ljubomor.

А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

Pa ako je njihov posrtaj bogatstvo za svijet, i njihovo smanjenje bogatstvo za pogane, koliko li će više to biti njihov puni broj?

Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

Vama pak, poganima, velim: ja kao apostol pogana službu svoju proslavljam

може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

ne bih li na ljubomor izazvao njih, tijelo svoje, i spasio neke od njih.

Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

Jer ako je njihovo odbačenje izmirenje svijeta, što li će biti njihovo prihvaćanje ako ne oživljenje od mrtvih?

А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

Ako li su prvine svete, sveto je i tijesto; ako li je korijen svet, svete su i grane.

Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

Pa ako su neke grane odlomljene, a ti, divlja maslina, pricijepljen umjesto njih, postao suzajedničar korijena, sočnosti masline,

то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

ne uznosi se nad grane. Ako li se hoćeš uznositi - ne nosiš ti korijena, nego korijen tebe.

Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

Reći ćeš na to: grane su odlomljene da se ja pricijepim.

Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

Dobro! Oni su zbog nevjere odlomljeni, a ti po vjeri stojiš. Ne uznosi se, nego strahuj!

Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

Jer ako Bog ne poštedje prirodnih grana, ni tebe neće poštedjeti.

Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

Promotri dakle dobrotu i strogost Božju: strogost na palima, a dobrotu Božju na sebi ako ostaneš u toj dobroti, inače ćeš i ti biti odsječen.

Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

A i oni, ako ne ostanu u nevjeri, bit će pricijepljeni; ta moćan je Bog da ih opet pricijepi.

Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

Doista, ako si ti, po naravi divlja maslina, odsječen pa mimo narav pricijepljen na pitomu maslinu, koliko li će lakše oni po naravi biti pricijepljeni na vlastitu maslinu!

Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

Jer ne bih htio, braćo, da budete sami po sebi pametni, a da ne znate ovo otajstvo: djelomično je otvrdnuće zadesilo Izraela dok punina pogana ne uđe.

і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

I tako će se cio Izrael spasiti, kako je pisano: Doći će sa Siona Otkupitelj, odvratit će bezbožnost od Jakova.

і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

I to će biti moj Savez s njima, kad uklonim grijehe njihove.

Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

U pogledu evanđelja oni su, istina, protivnici poradi vas, ali u pogledu izabranja oni su ljubimci poradi otaca.

Бо дари й покликання Божі невідмінні.

Ta neopozivi su dari i poziv Božji!

Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

Doista, kao što vi nekoć bijaste neposlušni Bogu, a sada po njihovoj neposlušnosti zadobiste milosrđe

так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.

tako i oni sada po milosrđu vama iskazanu postadoše neposlušni da i oni sada zadobiju milosrđe.

Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

Jer Bog je sve zatvorio u neposlušnost da se svima smiluje.

О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

O dubino bogatstva, i mudrosti, i spoznanja Božjega! Kako li su nedokučivi sudovi i neistraživi putovi njegovi!

Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

Doista, tko spozna misao Gospodnju, tko li mu bi savjetnikom?

Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

Ili: tko ga darom preteče da bi mu se uzvratiti moralo?

Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

Jer sve je od njega i po njemu i za njega! Njemu slava u vjekove! Amen.