Psalms 144

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

(По слав. 143) Псалм на Давид. Благословен да бъде ГОСПОД, моята канара, който учи ръцете ми на война и пръстите ми — на бой,

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

който е моята милост и моята крепост, моята висока кула и моят избавител, моят щит, и Този, на когото се уповавам, който покорява народа ми под мен.

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

ГОСПОДИ, какво е човек, че да го познаваш? Или човешкият син — че да го зачиташ?

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

Човек е като лъх; дните му са като преминаваща сянка.

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Сведи небесата Си, ГОСПОДИ, и слез, докосни планините, за да задимят.

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Блесни със светкавица и ги разпръсни, изпрати стрелите Си и ги смути.

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

Простри ръцете Си от висината, избави ме и ме спаси от големи води, от ръката на чужденци,

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

чиято уста говори лъжа и чиято десница е десница на измама.

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

Боже, ще Ти пея нова песен, с десетострунна арфа ще Ти пея псалми —

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

на Теб, който даваш спасение на царе, който избавяш слугата Си Давид от гибелния меч.

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

Избави ме и ме спаси от ръката на чужденци, чиято уста говори лъжа и чиято десница е десница на измама.

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

Нека синовете ни в младостта си бъдат като пораснали растения и дъщерите ни — като крайъгълни колони, издялани като за дворец!

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

Нека житниците ни бъдат пълни, да дават всякакъв вид храна и овцете ни да се множат с хиляди и с десетки хиляди по полетата ни!

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

Нека добитъкът ни бъде заплоден. Да няма нападение и бягане, да няма вик по улиците ни!

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

Блажен онзи народ, който е в такова състояние! Блажен онзи народ, чийто Бог е ГОСПОД!