Acts 24

А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.

След пет дни първосвещеникът Анания слезе с някои старейшини и с един оратор на име Тертил, които подадоха на управителя жалба против Павел.

Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,

И като го повикаха, Тертил започна да обвинява, като казваше: Понеже чрез теб, честити Феликсе, се радваме на голямо спокойствие и понеже чрез твоята предвидливост има подобрения за този народ,

це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!

то ние с пълна благодарност винаги и навсякъде посрещаме това.

Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.

Но за да не те отегчаваме повече, моля те да имаш снизхождение и да ни изслушаш накратко;

Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.

понеже намерихме, че този човек е зараза и размирник между всичките юдеи по света, а още и водач на назарейската ерес,

Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

който се опита и храма да оскверни. И ние го уловихме (и искахме да го съдим по нашия закон,

Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

но хилядникът Лисий дойде и с голямо насилие го изтръгна от ръцете ни, като заповяда на обвинителите му да дойдат при теб).

а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

А ти, като сам го разпиташ, ще можеш да узнаеш от него всичко това, за което го обвиняваме.

Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

И юдеите потвърдиха, като казаха, че това е вярно.

І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

А когато управителят кимна на Павел да вземе думата, той отговори: Понеже зная, че ти от много години си бил съдия на този народ, аз на драго сърце говоря в своя защита,

Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

защото можеш да научиш, че няма повече от дванадесет дни, откакто се изкачих на поклонение в Ерусалим.

І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

И не са ме намерили да споря с някого или да размирявам народа нито в храма, нито в синагогите, нито в града.

І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

И те не могат да докажат пред теб това, за което сега ме обвиняват.

Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

Но това ти изповядвам, че според учението, което те наричат ерес, така служа на бащиния ни Бог, като вярвам всичко, което е писано в закона и в пророците,

І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

и че се надявам на Бога, че ще има възкресение на мъртвите – и на праведни, и на неправедни – което и те сами очакват.

І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

Затова и аз се старая да имам винаги непорочна съвест – и спрямо Бога, и спрямо хората.

А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

И след много години дойдох да донеса милостини на моя народ и приноси.

Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

При това ме намериха в храма очистен, без да има навалица или размирие,

Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

но имаше някои юдеи от Азия, които трябваше да се представят пред теб и да ме обвинят, ако имаха нещо против мен.

Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

Или тези сами нека кажат каква неправда са намерили в мен, когато стоях пред Синедриона,

крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

освен ако е само в този вик, който нададох, като стоях между тях: За възкресението на мъртвите ме съдите днес.

Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

А Феликс, тъй като познаваше доста добре това учение, отложи делото, като каза: Когато слезе хилядникът Лисий, ще разреша делото ви.

І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

И заповяда на стотника да пазят Павел, но да му дават свобода и да не възпират никого от неговите да му прислужва.

А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

А след няколко дни Феликс дойде с жена си Друсилия, която беше юдейка, и прати за Павел, от когото слуша за вярата в Христос Иисус.

І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

И когато той говореше за правда, за себеобуздание и за идещия съд, Феликс уплашен отговори: Засега си иди и когато намеря време, ще те повикам.

Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

При това той се надяваше, че ще получи пари от Павел, затова все по-често го викаше и приказваше с него.

Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.

Но като изминаха две години, Феликс беше заместен от Порций Фест. А понеже искаше да спечели благоволението на юдеите, Феликс остави Павел в окови.