Job 18

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

فَأَجَابَ بِلْدَدُ الشُّوحِيُّ وَقَالَ:

Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

«إِلَى مَتَى تَضَعُونَ أَشْرَاكًا لِلْكَلاَمِ؟ تَعَقَّلُوا وَبَعْدُ نَتَكَلَّمُ.

Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

لِمَاذَا حُسِبْنَا كَالْبَهِيمَةِ، وَتَنَجَّسْنَا فِي عُيُونِكُمْ؟

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

يَا أَيُّهَا الْمُفْتَرِسُ نَفْسَهُ فِي غَيْظِهِ، هَلْ لأَجْلِكَ تُخْلَى الأَرْضُ، أَوْ يُزَحْزَحُ الصَّخْرُ مِنْ مَكَانِهِ؟

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

«نَعَمْ! نُورُ الأَشْرَارِ يَنْطَفِئُ، وَلاَ يُضِيءُ لَهِيبُ نَارِهِ.

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

النُّورُ يُظْلِمُ فِي خَيْمَتِهِ، وَسِرَاجُهُ فَوْقَهُ يَنْطَفِئُ.

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

تَقْصُرُ خَطَوَاتُ قُوَّتِهِ، وَتَصْرَعُهُ مَشُورَتُهُ.

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

لأَنَّ رِجْلَيْهِ تَدْفَعَانِهِ فِي الْمِصْلاَةِ فَيَمْشِي إِلَى شَبَكَةٍ.

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

يُمْسِكُ الْفَخُّ بِعَقِبِهِ، وَتَتَمَكَّنُ مِنْهُ الشَّرَكُ.

на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

مَطْمُورَةٌ فِي الأَرْضِ حِبَالَتُهُ، وَمِصْيَدَتُهُ فِي السَّبِيلِ.

Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

تُرْهِبُهُ أَهْوَالٌ مِنْ حَوْلِهِ، وَتَذْعَرُهُ عِنْدَ رِجْلَيْهِ.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

تَكُونُ قُوَّتُهُ جَائِعَةً وَالْبَوَارُ مُهَيَّأٌ بِجَانِبِهِ.

Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

يَأْكُلُ أَعْضَاءَ جَسَدِهِ. يَأْكُلُ أَعْضَاءَهُ بِكْرُ الْمَوْتِ.

Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

يَنْقَطِعُ عَنْ خَيْمَتِهِ، عَنِ اعْتِمَادِهِ، وَيُسَاقُ إِلَى مَلِكِ الأَهْوَالِ.

Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

يَسْكُنُ فِي خَيْمَتِهِ مَنْ لَيْسَ لَهُ. يُذَرُّ عَلَى مَرْبِضِهِ كِبْرِيتٌ.

Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

مِنْ تَحْتُ تَيْبَسُ أُصُولُهُ، وَمِنْ فَوْقُ يُقْطَعُ فَرْعُهُ.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

ذِكْرُهُ يَبِيدُ مِنَ الأَرْضِ، وَلاَ اسْمَ لَهُ عَلَى وَجْهِ الْبَرِّ.

Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

يُدْفَعُ مِنَ النُّورِ إِلَى الظُّلْمَةِ، وَمِنَ الْمَسْكُونَةِ يُطْرَدُ.

У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

لاَ نَسْلَ وَلاَ عَقِبَ لَهُ بَيْنَ شَعْبِهِ، وَلاَ شَارِدَ فِي مَحَالِّهِ.

На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

يَتَعَجَّبُ مِنْ يَوْمِهِ الْمُتَأَخِّرُونَ، وَيَقْشَعِرُّ الأَقْدَمُونَ.

Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

إِنَّمَا تِلْكَ مَسَاكِنُ فَاعِلِي الشَّرِّ، وَهذَا مَقَامُ مَنْ لاَ يَعْرِفُ اللهَ».