Psalms 56

För sångmästaren, efter »Den stumma duvan i fjärran»; en sång av David, når filistéerna grepo honom i Gat.

Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.

 Var mig nådig, o Gud,      ty människor stå mig efter livet;  beständigt tränga mig stridsmän.

Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

 Mina förföljare stå mig beständigt efter livet;  ja, de äro många, som i högmod strida mot mig.

Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

 Men när fruktan kommer över mig,  sätter jag min förtröstan på dig.

Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

 Med Guds hjälp skall jag få prisa hans ord,  på Gud förtröstar jag och skall icke frukta;  vad kan det som är kött göra mig?

я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

 Beständigt förbittra de livet för mig,  alla deras tankar gå ut på att skada mig.

Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

 De rota sig samman, de lägga försåt,  de vakta på mina steg,      ty de stå efter mitt liv.

слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,

 Skulle de räddas med all sin ondska?  Nej, slå ned folken,      Gud, i din vrede.

так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

 Du har räknat min flykts dagar.  Samla mina tårar i din lägel;      de stå ju i din bok.

Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

 Så måste då mina fiender vika tillbaka      på den dag då jag ropar;  det vet jag, att Gud står mig bi.

Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

 Med Guds hjälp skall jag få prisa hans ord;  med HERRENS hjälp skall jag få prisa hans ord.

і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

 På Gud förtröstar jag och skall icke frukta;  vad kunna människor göra mig?

На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

 Jag har löften att infria till dig, o Gud;  jag vill betala dig lovoffer. [ (Psalms 56:14)  Ty du har räddat min själ från döden,  ja, mina fötter ifrån fall,  så att jag kan vandra inför Gud      i de levandes ljus. ]

На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?