Psalms 17

Ouve, Senhor, a justa causa; atende ao meu clamor; dá ouvidos à minha oração, que não procede de lábios enganosos.

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

Venha de ti a minha sentença; atendam os teus olhos à equidade.

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

Provas-me o coração, visitas-me de noite; examinas-me e não achas iniquidade; a minha boca não transgride.

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

Quanto às obras dos homens, pela palavra dos teus lábios eu me tenho guardado dos caminhos do homem violento.

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

Os meus passos apegaram-se às tuas veredas, não resvalaram os meus pés.

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

A ti, ó Deus, eu clamo, pois tu me ouvirás; inclina para mim os teus ouvidos, e ouve as minhas palavras.

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

Faze maravilhosas as tuas beneficências, ó Salvador dos que à tua destra se refugiam daqueles que se levantam contra eles.

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

Guarda-me como à menina do olho; esconde-me, à sombra das tuas asas,

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

dos ímpios que me despojam, dos meus inimigos mortais que me cercam.

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

Eles fecham o seu coração; com a boca falam soberbamente.

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

Andam agora rodeando os meus passos; fixam em mim os seus olhos para me derrubarem por terra.

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

Parecem-se com o leão que deseja arrebatar a sua presa, e com o leãozinho que espreita em esconderijos.

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

Levanta-te, Senhor, detém-nos, derruba-os; livra-me dos ímpios, pela tua espada,

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

dos homens, pela tua mão, Senhor, dos homens do mundo, cujo quinhão está nesta vida. Enche-lhes o ventre da tua ira entesourada. Fartem-se dela os seus filhos, e deem ainda os sobejos por herança aos seus pequeninos.

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

Quanto a mim, em retidão contemplarei a tua face; eu me satisfarei com a tua semelhança quando acordar.

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!