Psalms 81

Til sangmesteren, efter Gittit; av Asaf.

Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів.

Juble for Gud, vår styrke, rop med glede for Jakobs Gud!

Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,

Stem i sang og la pauken lyde, den liflige citar tillikemed harpen!

заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,

Støt i basun i måneden, ved fullmånen, på vår høitids dag!

засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,

For det er en lov for Israel, en rett for Jakobs Gud.

бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!

Han satte det til et vidnesbyrd i Josef da han drog ut gjennem Egyptens land. - Jeg hørte en røst som jeg ikke kjente:

На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:

Jeg fridde hans skulder fra byrden, hans hender slapp fri fra bærekurven.

Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.

I nøden ropte du, og jeg fridde dig ut; jeg svarte dig, skjult i tordenskyen, jeg prøvde dig ved Meriba-vannene. Sela.

Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.

Hør, mitt folk, og jeg vil vidne for dig! Israel, o, at du vilde høre mig:

Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:

Det skal ikke være nogen fremmed gud hos dig, og du skal ikke tilbede utlendingens gud.

нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!

Jeg er Herren din Gud, som førte dig op av Egyptens land; lukk din munn vidt op, at jeg kan fylle den!

Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!

Men mitt folk hørte ikke min røst, og Israel vilde ikke lyde mig.

Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,

Så lot jeg dem fare i sitt hjertes hårdhet, forat de skulde vandre i sine egne onde råd.

і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!

O, at mitt folk vilde høre mig, og at Israel vilde vandre på mine veier!

Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,

Om en liten stund vilde jeg da ydmyke deres fiender og vende min hånd imot deres motstandere.

ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!

De som hater Herren, skulde smigre for dem, og deres tid skulde vare evindelig. Og han skulde fø dem med den beste hvete, og jeg skulde mette dig med honning fra klippen.

Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час, і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!