Psalms 56

56:1

Be merciful unto me, O God: for man would swallow me up; he fighting daily oppresseth me.

Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.

56:2

Mine enemies would daily swallow me up: for they be many that fight against me, O thou most High.

Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

56:3

What time I am afraid, I will trust in thee.

Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

56:4

In God I will praise his word, in God I have put my trust; I will not fear what flesh can do unto me.

Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

56:5

Every day they wrest my words: all their thoughts are against me for evil.

я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

56:6

They gather themselves together, they hide themselves, they mark my steps, when they wait for my soul.

Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

56:7

Shall they escape by iniquity? in thine anger cast down the people, O God.

слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,

56:8

Thou tellest my wanderings: put thou my tears into thy bottle: are they not in thy book?

так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

56:9

When I cry unto thee, then shall mine enemies turn back: this I know; for God is for me.

Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

56:10

In God will I praise his word: in the LORD will I praise his word.

Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

56:11

In God have I put my trust: I will not be afraid what man can do unto me.

і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

56:12

Thy vows are upon me, O God: I will render praises unto thee.

На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

56:13

For thou hast delivered my soul from death: wilt not thou deliver my feet from falling, that I may walk before God in the light of the living?

На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?