Exodus 1

ואלה שמות בני ישראל הבאים מצרימה את יעקב איש וביתו באו׃
А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
ראובן שמעון לוי ויהודה׃
Рувим, Симеон, Левій і Юда,
יששכר זבולן ובנימן׃
Іссахар, Завулон і Веніямин,
דן ונפתלי גד ואשר׃
Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
ויהי כל נפש יצאי ירך יעקב שבעים נפש ויוסף היה במצרים׃
І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
וימת יוסף וכל אחיו וכל הדור ההוא׃
І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
ובני ישראל פרו וישרצו וירבו ויעצמו במאד מאד ותמלא הארץ אתם׃
А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
ויקם מלך חדש על מצרים אשר לא ידע את יוסף׃
І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
ויאמר אל עמו הנה עם בני ישראל רב ועצום ממנו׃
І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
הבה נתחכמה לו פן ירבה והיה כי תקראנה מלחמה ונוסף גם הוא על שנאינו ונלחם בנו ועלה מן הארץ׃
Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
וישימו עליו שרי מסים למען ענתו בסבלתם ויבן ערי מסכנות לפרעה את פתם ואת רעמסס׃
І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
וכאשר יענו אתו כן ירבה וכן יפרץ ויקצו מפני בני ישראל׃
Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
ויעבדו מצרים את בני ישראל בפרך׃
І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
וימררו את חייהם בעבדה קשה בחמר ובלבנים ובכל עבדה בשדה את כל עבדתם אשר עבדו בהם בפרך׃
І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
ויאמר מלך מצרים למילדת העברית אשר שם האחת שפרה ושם השנית פועה׃
І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
ויאמר בילדכן את העבריות וראיתן על האבנים אם בן הוא והמתן אתו ואם בת היא וחיה׃
і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
ותיראן המילדת את האלהים ולא עשו כאשר דבר אליהן מלך מצרים ותחיין את הילדים׃
Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
ויקרא מלך מצרים למילדת ויאמר להן מדוע עשיתן הדבר הזה ותחיין את הילדים׃
І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
ותאמרן המילדת אל פרעה כי לא כנשים המצרית העברית כי חיות הנה בטרם תבוא אלהן המילדת וילדו׃
І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
וייטב אלהים למילדת וירב העם ויעצמו מאד׃
І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
ויהי כי יראו המילדת את האלהים ויעש להם בתים׃
І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
ויצו פרעה לכל עמו לאמר כל הבן הילוד היארה תשליכהו וכל הבת תחיון׃
І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!