Psalms 144

De David. Béni soit l'Eternel, mon rocher, Qui exerce mes mains au combat, Mes doigts à la bataille,

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Mon bienfaiteur et ma forteresse, Ma haute retraite et mon libérateur, Mon bouclier, celui qui est mon refuge, Qui m'assujettit mon peuple!

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

Eternel, qu'est-ce que l'homme, pour que tu le connaisses? Le fils de l'homme, pour que tu prennes garde à lui?

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

L'homme est semblable à un souffle, Ses jours sont comme l'ombre qui passe.

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

Eternel, abaisse tes cieux, et descends! Touche les montagnes, et qu'elles soient fumantes!

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Fais briller les éclairs, et disperse mes ennemis! Lance tes flèches, et mets-les en déroute!

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Etends tes mains d'en haut; Délivre-moi et sauve-moi des grandes eaux, De la main des fils de l'étranger,

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

Dont la bouche profère la fausseté, Et dont la droite est une droite mensongère.

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

O Dieu! je te chanterai un cantique nouveau, Je te célébrerai sur le luth à dix cordes.

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

Toi, qui donnes le salut aux rois, Qui sauvas du glaive meurtrier David, ton serviteur,

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

Délivre-moi et sauve-moi de la main des fils de l'étranger, Dont la bouche profère la fausseté, Et dont la droite est une droite mensongère!...

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

Nos fils sont comme des plantes Qui croissent dans leur jeunesse; Nos filles comme les colonnes sculptées Qui font l'ornement des palais.

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

Nos greniers sont pleins, Regorgeant de toute espèce de provisions; Nos troupeaux se multiplient par milliers, par dix milliers, Dans nos campagnes;

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

Nos génisses sont fécondes; Point de désastre, point de captivité, Point de cris dans nos rues!

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

Heureux le peuple pour qui il en est ainsi! Heureux le peuple dont l'Eternel est le Dieu!

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!