Psalms 81

(Til Sangmesteren. Al-haggittit. Af Asaf.) Jubler for Gud, vor Styrke, råb af fryd for Jakobs Gud,

Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів.

istem Lovsang, lad Pauken lyde, den liflige Citer og Harpen;

Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,

stød i Hornet på Nymånedagen, ved Fuldmåneskin på vor Højtidsdag!

заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,

Thi det er Lov i Israel, et Bud fra Jakobs Gud;

засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,

han gjorde det til en Vedtægt i Josef, da han drog ud fra Ægypten, hvor han hørte et Sprog, han ikke kendte.

бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!

"Jeg fried hans Skulder for Byrden, hans Hænder slap fri for Kurven.

На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:

I Nøden råbte du, og jeg frelste dig, jeg svarede dig i Tordenens Skjul, jeg prøvede dig ved Meribas Vande. - Sela.

Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.

Hør, mit Folk, jeg vil vidne for dig, Israel, ak, om du hørte mig!

Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.

En fremmed Gud må ej findes hos dig, tilbed ikke andres Gud!

Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:

Jeg, HERREN, jeg er din Gud! som førte dig op fra Ægypten; luk din Mund vidt op, og jeg vil fylde den!

нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!

Men mit Folk vilde ikke høre min Røst, Israel lød mig ikke.

Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!

Da lod jeg dem fare i deres Stivsind, de vandrede efter deres egne Råd.

Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,

Ak, vilde mit Folk dog høre mig, Israel gå mine Veje!

і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!

Da kued jeg snart deres Fjender, vendte min Hånd mod deres Uvenner!

Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,

Deres Avindsmænd skulde falde og gå til Grunde for evigt;

ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!

jeg nærede dig med Hvedens Fedme, mættede dig med Honning fra Klippen!"

Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час, і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!