Psalms 132

(Sang til Festrejserne.) HERRE, kom David i Hu for al hans møje,

Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

hvorledes han tilsvor HERREN, gav Jakobs Vældige et Løfte :

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

"Jeg træder ej ind i mit Huses Telt, jeg stiger ej op på mit Leje,

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

under ikke mine Øjne Søvn, ikke mine Øjenlåg Hvile,

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

før jeg har fundet HERREN et Sted, Jakobs Vældige en Bolig!"

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

"Se, i Efrata hørte vi om den, fandt den på Ja'ars Mark;

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

lad os gå hen til hans Bolig, tilbede ved hans Fødders Skammel!"

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

HERRE, bryd op til dit Hvilested, du og din Vældes Ark!

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Dine Præster være klædte i Retfærd, dine fromme synge med Fryd!

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

For din Tjener Davids Skyld afvise du ikke din Salvede!"

Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

HERREN tilsvor David et troværdigt, usvigeligt Løfte: "Af din Livsens Frugt vil jeg sætte Konger på din Trone.

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

Såfremt dine Sønner holder min Pagt og mit Vidnesbyrd, som jeg lærer dem, skal også deres Sønner sidde evindelig på din Trone!

Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

Thi HERREN har udvalgt Zion, ønsket sig det til Bolig :

Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

Her er for evigt mit Hvilested, her vil jeg bo, thi det har jeg ønsket.

То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

Dets Føde velsigner jeg, dets fattige mætter jeg med Brød,

поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

dets Præster klæder jeg i Frelse, dets fromme skal synge med Fryd.

Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

Der lader jeg Horn vokse frem for David, sikrer min Salvede Lampe.

Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

Jeg klæder hans Fjender i Skam, men på ham skal Kronen stråle!"

ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!