Hebrews 5

Thi hver Ypperstepræst tages iblandt Mennesker og indsættes for Mennesker til Tjenesten for Gud, for at han skal frembære både Gaver og Slagtofre for Synder,

Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,

som en, der kan bære over med de vankundige og vildfarende, eftersom han også selv er stedt i Skrøbelighed

і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.

og for dens Skyld må frembære Syndoffer, som for Folket således også for sig selv

І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.

Og ingen tager sig selv den Ære, men han kaldes af Gud, ligesom jo også Aron.

А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.

Således har ej heller Kristus tillagt sig selv den Ære at blive Ypperstepræst, men den, som sagde til ham: "Du er min Søn, jeg har født dig i Dag,"

Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

som han jo også siger et andet Sted: "Du er Præst til evig Tid, efter Melkisedeks Vis,"

Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

han, som i sit Køds Dage med stærkt Råb og Tårer frembar Bønner og ydmyge Begæringer til den, der kunde frelse ham fra Døden, og blev bønhørt i sin Angst,

Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

og således, endskønt han var Søn, lærte Lydighed af det, han led,

І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.

og efter at være fuldkommet blev Årsag til evig Frelse for alle dem, som lyde ham,

А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

idet han af Gud blev kaldt Ypperstepræst efter Melkisedeks Vis.

і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.

Herom have vi meget at sige, og det er vanskeligt at forklare, efterdi I ere blevne sløve til at høre.

Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.

Thi skønt I efter Tiden endog burde være Lærere, trænge I atter til, at man skal lære eder Begyndelsesgrundene i Guds Ord, og I ere blevne sådanne, som trænge til Mælk og ikke til fast Føde.

Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда.

Thi hver, som får Mælk, er ukyndig i den rette Tale, thi han er spæd;

Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, бо він немовля.

men for de fuldkomne er den faste Føde, for dem, som på Grund af deres Erfaring have Sanserne øvede til at skelne mellem godt og ondt.

А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло.